Харьковская областная спиннинговая Лига

КМ Украины Такса занезаконный вылов рыбы

liter-b — Wed, 30 Nov 2011 14:01:21 GMT

Для любителей которые гребут рыбу с водоёмов ( угощать тёщу, сотрудниц, которые наелись и других обещают накормить и т.д.), перелов (свыше 3 кило рыбы) является грубым нарушением (ст. 185 ч. 4), и оформляется по тем же тарифам
Каб Мин приготовил "подарок"

Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА

від 21 листопада 2011 р. № 1209

Київ

Про затвердження такс для обчислення
розміру відшкодування шкоди, заподіяної
внаслідок незаконного добування (збирання)
або знищення цінних видів водних біоресурсів

Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити такси для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення громадянами України, іноземцями та особами без громадянства:
цінних видів водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах України (додаток 1);
водних біоресурсів, що є природним багатством континентального шельфу України (додаток 2);
водних біоресурсів у виключній (морській) економічній зоні України, а також анадромних видів риб, що утворюються у річках України за межами цієї зони (додаток 3).
2. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 19 січня 1998 р. № 32 “Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів риб та інших об’єктів водного промислу” (Офіційний вісник України, 1998 р., № 3, ст. 96).

Прем’єр-міністр України М. АЗАРОВ
Інд.70

Постанова Кабміну передбачає збільшення відшкодування за кожну незаконно спійману рибу в 5-100 разів. Зокрема, за незаконний вилов або знищення осетрових риб незалежно від розміру та ваги штраф збільшено в п'ять разів - до 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, чорноморського калкана, азовського калкана і річкову камбалу (глоса) - до 50 нмд; піленгаса - 40 нмд; гостроноса, лобана, сінгіля - до 35 нмд; пеламіди, луфарь і судака звичайного - до 30 нмд, сома, скумбрії - 25 нмд, форелі, щуки - 20 нмд.

Постанову Кабінету міністрів України від 19 січня 1998 р. № 32 "Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів риб та інших об'єктів водного промислу" втратила чинність.

Вложения http://www.ribaki.org.ua/forum....2607484 Такси_для_обчислення

Положение о Госрыбагенстве

olan — Sun, 17 Apr 2011 17:59:07 GMT

16 апреля 2011 года Указом Президента Украины утверждено Положение о Госрыбагенстве.
Вот ссылка:
http://www.president.gov.ua/documents/13472.html

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 484/2011
Про Державне агентство рибного господарства України

1. Затвердити Положення про Державне агентство рибного господарства України (додається).

2. Установити, що Державне агентство рибного господарства України є правонаступником Державного комітету рибного господарства України, у тому числі за укладеними міжнародними договорами України, стороною в яких є Державний комітет рибного господарства України.

3. Кабінету Міністрів України привести у двомісячний строк свої акти у відповідність із цим Указом.

4. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.

Президент України Віктор ЯНУКОВИЧ

16 квітня 2011 року

ЗАТВЕРДЖЕНО

Указом Президента України
від 16 квітня 2011 року №484

П О Л О Ж Е Н Н Я

про Державне агентство рибного господарства України

1. Державне агентство рибного господарства України (Держрибагентство України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України (далі – Міністр).

Держрибагентство України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для реалізації державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних живих ресурсів, регулювання рибальства, безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства.

2. Держрибагентство України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства аграрної політики та продовольства України (Мінагрополітики України), іншими актами законодавства, а також дорученнями Президента України та Міністра.

Держрибагентство України здійснює свої повноваження в установлених законодавством України випадках на території України, у виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України, а також на території виключних економічних зон (у риболовних зонах) іноземних держав та у відкритих районах Світового океану, які знаходяться у сфері управління міжнародних організацій з управління рибальством, а також таких, що знаходяться поза межами будь-чиєї юрисдикції відповідно до міжнародних договорів України.

3. Основними завданнями Держрибагентства України є:

1) реалізація державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів, регулювання рибальства, безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства;

2) внесення на розгляд Міністрові пропозицій щодо формування державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів, безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства.

4. Держрибагентство України відповідно до покладених на нього завдань:

1) узагальнює практику застосування законодавства з питань рибного господарства, рибної промисловості, охорони і відтворення водних живих ресурсів, регулювання рибальства, безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства, розробляє пропозиції та проекти відповідних актів щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, нормативно-правових актів Мінагрополітики України з питань, що належать до сфери діяльності Держрибагентства України, та в установленому порядку подає їх Міністрові;

2) вживає заходів щодо забезпечення збереження запасів анадромних видів риб у виключній (морській) економічній зоні України;

3) вносить на розгляд Мінагрополітики України пропозиції щодо розроблення та здійснення заходів, спрямованих на підтримку виробників рибогосподарської продукції, створення і забезпечення функціонування механізму торгівлі рибогосподарською продукцією та продуктами її переробки;

4) здійснює державний контроль у галузі охорони, використання та відтворення водних живих ресурсів у виключній (морській) економічній зоні України, територіальному морі, внутрішніх водах України, внутрішніх водоймах України та у водах, що знаходяться поза межами юрисдикції України, щодо риболовних суден, що плавають під Державним Прапором України відповідно до міжнародних договорів України;

5) видає спеціальний дозвіл на ведення промислу водних живих ресурсів у виключній (морській) економічній зоні України;

6) здійснює державний контроль технічного стану рибозахисних споруд, проводить рибозахисні заходи на водозабірних та інженерних спорудах меліоративних систем;

7) здійснює контроль за дотриманням правил рибальства;

8) здійснює контроль за дотриманням лімітів і нормативів використання водних живих ресурсів;

9) здійснює контроль за дотриманням правил використання об'єктів тваринного світу в частині водних живих ресурсів;

10) складає протоколи та розглядає справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;

11) веде облік суб'єктів господарювання, які здійснюють виробництво консервів і пресервів із риби та інших водних живих ресурсів, присвоює таким підприємствам номери;

12) веде реєстр риболовних суден;

13) акредитує органи сертифікації персоналу риболовних суден;

14) видає дипломи, кваліфікаційні сертифікати та документи про відповідність компаній і суден згідно з вимогами Міжнародної конвенції про стандарти підготовки, сертифікації персоналу риболовних суден та несення вахти 1995 року, Міжнародної конвенції з охорони людського життя на морі 1974 року (СОЛАС – 74), Міжнародного кодексу з управління безпечною експлуатацією суден і попередження забруднення 1993 року;

15) видає свідоцтво про право плавання суден під Державним Прапором України;

16) видає дозволи, сертифікати, довідки міжнародного зразка відповідно до вимог міжнародних договорів з питань ведення рибного промислу і торгівлі рибою та морепродуктами;

17) видає свідоцтво про мінімальний склад екіпажу, свідоцтво про тимчасове виключення судна з Державного суднового реєстру України;

18) видає свідоцтво про стабільність і надводний борт судна, що не підлягає нагляду класифікаційного товариства;

19) видає сертифікати на пересувні виставки, реекспорт й інтродукцію з моря зразків осетрових риб і виробленої з них продукції, які є об'єктами регулювання Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни та флори і які перебувають під загрозою зникнення;

20) видає судновий білет для суден, що не підлягають нагляду класифікаційного товариства;

21) здійснює державний контроль за безпекою мореплавства флоту рибної промисловості;

22) контролює дотримання кваліфікаційних вимог (стандартів) щодо підготовки та сертифікації персоналу риболовних суден;

23) здійснює контроль за достовірністю подання суб'єктами господарської діяльності, пов'язаної з добуванням і використанням риби та інших водних живих ресурсів, звітних даних про обсяги використання рибних та інших водних живих ресурсів;

24) здійснює контроль за дотриманням порядку придбання або збуту осетрових видів риб та продукції з них;

25) здійснює державний контроль за системою моніторингу риболовних суден;

26) здійснює технічний нагляд та нагляд за дотриманням вимог міжнародних договорів, що стосуються технічного стану суден рибної промисловості;

27) реєструє риболовні судна, які не підлягають нагляду класифікаційного товариства, в Судновій книзі України;

28) веде реєстр сертифікатів, дипломів, кваліфікаційних посвідчень командного складу та членів персоналу риболовного судна;

29) запроваджує спеціальні форми статистичної звітності в галузі рибного господарства щодо водних живих ресурсів згідно з міжнародними стандартами та нормами, забезпечує обмін такою інформацією з відповідними міжнародними організаціями згідно із законодавством та міжнародними договорами України;

30) виконує функції уповноваженого органу, який взаємодіє з Європейським Союзом, органами влади інших іноземних держав (їх компетентними органами і організаціями) з питань виконання вимог системи попередження та ліквідації незаконного, непідзвітного та нерегульованого рибальства;

31) здійснює у випадках, передбачених законодавством, ліцензування певних видів господарської діяльності;

32) подає в установленому порядку пропозиції до проекту закону про Державний бюджет України щодо фінансової підтримки галузі та забезпечує її фінансування, затверджує річні фінансові та інвестиційні плани, а також інвестиційні плани на середньострокову перспективу (3 – 5 років) державних підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління Держрибагентства України, та здійснює контроль за їх виконанням у встановленому порядку;

33) розробляє порядок штучного розведення (відтворення), вирощування водних живих ресурсів та їх використання;

34) погоджує програми та видає дозволи на проведення дослідних ловів;

35) узгоджує проекти будівництва, реконструкції, консервації та ліквідації підприємств і споруд, виконання інших робіт, а також впровадження нової техніки, технологій, матеріалів і речовин, що впливають або можуть вплинути на стан рибогосподарських водойм, бере участь у проведенні експертизи таких проектів;

36) подає в установленому порядку пропозиції та здійснює контроль щодо рівневого режиму роботи рибогосподарських водних об’єктів, які б забезпечували повноцінне існування гідробіонтів;

37) веде реєстр гідротехнічних споруд рибогосподарських водних об’єктів щодо їх технічної експлуатації та використання з метою отримання максимальної рибопродуктивності;

38) погоджує видачу дозволів на проведення робіт, у тому числі меліоративних, у рибогосподарських водних об'єктах, на землях водного фонду;

39) погоджує режими рибогосподарської експлуатації водних об’єктів та контролює діяльність спеціальних товарних рибних господарств;

40) встановлює в установленому порядку заборону вилову водних живих ресурсів в окремих водоймах (на їх ділянках) та забезпечує контроль за дотриманням заборони;

41) здійснює видачу та реєстрацію дозвільних документів на спеціальне використання водних живих ресурсів;

42) розробляє проекти лімітів, здійснює розподіл лімітів на квоти використання водних живих ресурсів, подає їх на затвердження Мінагрополітики України, доводить їх до відома відповідних органів та користувачів;

43) розробляє та подає на затвердження Мінагрополітики України правила добування (вилучення, вилову) та відтворення водних живих ресурсів;

44) здійснює в установленому порядку облік (реєстрацію)
зовнішньоекономічних договорів (контрактів) стосовно рибогосподарської продукції групи 3, підгруп 1603, 1604, 1605 Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності для визначення рівня індикативних цін на такі товари, проводить у межах своїх повноважень моніторинг внутрішнього і зовнішнього ринків рибопродукції, здійснює державне регулювання внутрішнього ринку рибопродукції, надає дозволи щодо імпорту риби, інших водних живих ресурсів, продуктів переробки з них за якісним, кількісним та видовим складом;

45) бере участь у веденні державного кадастру тваринного світу;

46) бере участь у підготовці міжнародних договорів України у межах своїх повноважень та за дорученням Президента України, Кабінету Міністрів України укладає міжнародні договори України;

47) здійснює у межах своєї компетенції в порядку, визначеному законодавством, співробітництво з державами-донорами та міжнародними організаціями з питань залучення міжнародної технічної допомоги в рибогосподарський комплекс України;

48) співпрацює з Комітетом рибного господарства ФАО ООН, органами влади іноземних держав та міжнародними організаціями з управління рибальством, ведення рибництва (аквакультури) з питань безпеки мореплавства на морі, запобігання забрудненню навколишнього природного середовища, охорони праці у рибному господарстві;

49) здійснює державне регулювання у сфері рибництва (аквакультури), забезпечує формування раціонального ринку вітчизняної продукції аквакультури, проводить науково-технологічну політику селекції у рибництві (аквакультурі);

50) забезпечує підготовку, перепідготовку, дипломування та сертифікацію фахівців галузі рибного господарства згідно з вимогами міжнародних договорів України, інших нормативно-правових актів;

51) здійснює контроль діяльності галузевої системи науково-технічної інформації;

52) забезпечує функціонування морських рибних портів;

53) розробляє та подає на затвердження Мінагрополітики України порядок носіння форменого одягу та формені знаки розрізнення працівників рибного господарства;

54) розробляє та подає на затвердження Мінагрополітики України порядок реєстрації риболовних суден;

55) співпрацює з класифікаційними товариствами;

56) розподіляє в установленому законодавством порядку між користувачами – юридичними та фізичними особами та подає на затвердження до Мінагрополітики України квоти спеціального використання водних живих ресурсів:

у районах дії міжнародних організацій з управління рибальством, членом яких є Україна відповідно до міжнародних договорів України;

у водах, що знаходяться поза межами районів управління таких організацій відповідно до міжнародних зобов'язань України;

у водах, що знаходяться під юрисдикцією прибережних держав, якщо це передбачено міжнародними договорами України;

57) бере участь у розробленні і здійсненні заходів з нарощування експортного потенціалу рибної галузі, відновлення традиційних та освоєння нових ринків збуту продукції;

58) бере участь у заходах з контролю якості безпеки продуктів рибного лову, харчової продукції при їх виробництві, зберіганні, транспортуванні, реалізації, використанні та утилізації;

59) виступає відповідно до законодавства державним замовником науково-дослідних робіт, координує їх проведення, сприяє впровадженню у виробництво наукових розробок та поширенню передового досвіду;

60) здійснює державну атестацію (галузеву експертизу) наукових установ, що належать до сфери управління Держрибагентства України;

61) розробляє програми науково-технічного розвитку галузі та організовує їх виконання;

62) здійснює організаційне забезпечення підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації фахівців рибної галузі у вищих навчальних закладах, що належать до сфери управління Держрибагентства України;

63) здійснює атестацію педагогічних працівників навчальних закладів
І рівня акредитації, що належать до сфери управління Держрибагентства України;

64) сприяє підвищенню енергоефективності підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Держрибагентства України;

65) утворює, реорганізовує та ліквідовує підприємства, установи та організації, затверджує їх положення (статути), в установленому порядку призначає на посади та звільняє з посад їх керівників, формує кадровий резерв на посади керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Держрибагентства України;

66) виконує в межах повноважень інші функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління;

67) організовує розгляд звернень громадян з питань, пов'язаних із діяльністю Держрибагентства України, його територіальних органів, підприємств, установ, організацій, що належать до сфери його управління;

68) здійснює інші повноваження, визначені Конституцією та законами України.

5. Держрибагентство України з метою організації своєї діяльності:

1) забезпечує в межах повноважень здійснення заходів щодо запобігання корупції і контроль за їх здійсненням в апараті Держрибагентства України та його територіальних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління;

2) здійснює в установленому порядку добір кадрів в апарат Держрибагентства України та на керівні посади в його територіальних органах на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління, формує в установленому порядку кадровий резерв на відповідні посади, організовує роботу з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців та працівників апарату та його територіальних органів;

3) контролює діяльність територіальних органів Держрибагентства України;

4) організовує планово-фінансову роботу в апараті Держрибагентства України, його територіальних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечує організацію та вдосконалення бухгалтерського обліку;

5) забезпечує у межах повноважень реалізацію державної політики стосовно державної таємниці, контроль за її збереженням в апараті Держрибагентства України;

6) забезпечує у межах своїх повноважень виконання завдань мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності держави;

7) організовує ведення діловодства та архіву в апараті Держрибагентства України відповідно до встановлених правил.

6. Держрибагентство України для виконання покладених на нього завдань має право в установленому порядку:

1) залучати спеціалістів центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками), вчених, представників інститутів громадянського суспільства (за згодою) до розгляду питань, що належать до його компетенції;

2) одержувати інформацію, документи і матеріали від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності та їх посадових осіб;

3) скликати наради, створювати комісії та робочі групи;

4) користуватися відповідними інформаційними базами даних державних органів, державними, у тому числі урядовими, системами зв'язку і комунікацій, мережами спеціального зв'язку та іншими технічними засобами.

7. Держрибагентство України здійснює свої повноваження безпосередньо, а також через свої територіальні органи (органи рибоохорони) – Головне управління в м.Києві, управління в Автономній Республіці Крим, м.Севастополі, областях, басейнові управління, відділи, повноваження яких поширюються на декілька областей, та спеціально уповноважений орган державного нагляду за безпекою мореплавства флоту рибного господарства.

8. Головне управління охорони водних живих ресурсів в м.Києві за дорученням (у межах своїх повноважень) спрямовує та координує роботу територіальних органів рибоохорони (органів рибоохорони) на місцях, згідно з чинним законодавством проводить роботу щодо усунення негативних явищ, пов'язаних з корупцією, перевищенням службових та посадових повноважень в органах рибоохорони.

9. Держрибагентство України під час виконання покладених на нього завдань взаємодіє в установленому порядку з іншими органами виконавчої влади, допоміжними органами і службами, утвореними Президентом України, з органами місцевого самоврядування, відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій, профспілками та організаціями роботодавців, а також підприємствами, установами, організаціями.

10. Держрибагентство України у межах своїх повноважень, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Мінагрополітики України та доручень Міністра видає накази організаційно-розпорядчого характеру, які підписуються Головою Держрибагентства України.

11. Держрибагентство України очолює Голова, якого призначає на посаду за поданням Прем’єр-міністра України, внесеним на підставі пропозицій Міністра, та звільняє з посади Президент України.

Голова Держрибагентства України є Головним державним інспектором рибоохорони України.

12. Голова Держрибагентства України:

1) очолює Держрибагентство України, здійснює керівництво його діяльністю, представляє Держрибагентство України у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами, організаціями;

2) вносить на розгляд Міністрові пропозиції щодо формування державної політики у сфері рибного господарства та розроблені Держрибагентством України проекти законів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, забезпечує їх супроводження;

3) вносить на розгляд Міністрові проекти нормативно-правових актів Мінагрополітики України з питань, що належать до сфери діяльності Держрибагентства України, забезпечує їх супроводження;

4) забезпечує виконання Держрибагентством України Конституції та законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Мінагрополітики України з питань, що належать до сфери діяльності Держрибагентства України, та доручень Міністра;

5) затверджує за погодженням із Міністром схвалені на засіданні колегії Держрибагентства України річний план роботи Держрибагентства України, заходи щодо реалізації основних напрямів та пріоритетних цілей його діяльності відповідно до визначених завдань;

6) звітує перед Міністром про виконання річного плану роботи Держрибагентства України та покладених на нього завдань, про усунення порушень і недоліків, виявлених під час проведення перевірок діяльності Держрибагентства України, його територіальних органів, а також про притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у допущених порушеннях;

7) вносить пропозиції Міністрові щодо кандидатур на посади своїх заступників;

8) призначає на посади та звільняє з посад за погодженням із Міністром керівників і заступників керівників структурних підрозділів апарату Держрибагентства України, призначає на посади та звільняє з посад інших державних службовців і працівників апарату Держрибагентства України;

9) затверджує положення про структурні підрозділи апарату Держрибагентства України;

10) призначає на посади в установленому порядку керівників та заступників керівників територіальних органів Держрибагентства України та звільняє їх з посад;

11) затверджує структуру і граничну чисельність працівників територіальних органів Держрибагентства України у межах граничної чисельності працівників Держрибагентства України, а також їх штатний розпис і кошторис;

12) розглядає в установленому порядку питання щодо присвоєння працівникам апарату Держрибагентства України відповідних рангів державних службовців, їх заохочення, притягнення до дисциплінарної відповідальності;

13) затверджує розподіл обов’язків між своїми заступниками;

14) утворює, реорганізовує та ліквідовує відповідно до законодавства територіальні органи Держрибагентства України;

15) вносить Міністру пропозиції щодо граничної чисельності державних службовців і працівників апарату Держрибагентства України;

16) забезпечує взаємодію Держрибагентства України зі структурним підрозділом Мінагрополітики України, визначеним Міністром відповідальним за взаємодію з Держрибагентством України;

17) забезпечує дотримання встановленого Міністром порядку обміну інформацією між Мінагрополітики України і Держрибагентством України та вчасність її подання;

18) проводить особистий прийом громадян;

19) дає у межах повноважень обов'язкові до виконання державними службовцями і працівниками апарату Держрибагентства України та його територіальними органами доручення;

20) здійснює інші повноваження відповідно до законів та актів Президента України.

13. Голова Держрибагентства України має двох заступників, у тому числі одного першого.

Першого заступника, заступника Голови Держрибагентства України призначає на посаду Президент України за поданням Прем’єр-міністра України, внесеним на підставі пропозицій Голови Держрибагентства України, погоджених із Міністром.

Першого заступника та заступника Голови Держрибагентства України звільняє з посад Президент України.

14. Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції Держрибагентства України, обговорення найважливіших напрямів його діяльності при Держрибагентстві України утворюється колегія.

Рішення колегії можуть бути реалізовані шляхом видання відповідного наказу Держрибагентства України.

Для розгляду наукових рекомендацій та проведення фахових консультацій з основних питань діяльності в Держрибагентстві України можуть утворюватись інші постійні або тимчасові консультативні, дорадчі органи.

Рішення про утворення та ліквідацію колегії, інших постійних або тимчасових консультативних, дорадчих органів, їх кількісний та персональний склад, положення про них затверджуються Головою Держрибагентства України.

15. Гранична чисельність державних службовців та працівників Держрибагентства України затверджується Кабінетом Міністрів України.

Структура апарату Держрибагентства України затверджується Головою Держрибагентства України за погодженням із Міністром.

Штатний розпис, кошторис апарату Держрибагентства України затверджуються Головою Держрибагентства України за погодженням із Міністерством фінансів України.

Держрибагентство України є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Державної казначейської служби України.

Глава Адміністрації Президента України С.ЛЬОВОЧКІН

О нерестовом запрете 2010 года

Ulaf — Tue, 13 Apr 2010 09:41:50 GMT

Нашел здесь: http://timeua.info/300310/17416.html

Запрещена ловля рыбы. Нерест
30 марта, 13:57

Как сообщает Государственная экологическая инспекция в Харьковской области, с 1 апреля на реках, прудах и водоемах устанавливается запрет на лов рыбы для того чтобы обеспечить спокойный нерест обитателям водоемов. Запрет на ловлю на реках будет действовать с 1 апреля по 20 мая, водохранилищах и прудах – до 10 июня, озерах, старицах и притоках – до 30 июня.

Также запрещен лов раков в период вынашивания икры, личинок первой и второй линек с 10 апреля по 20 июня и с 15 июля по 1 сентября 2010 года.

На период нерестового хода и нереста рыбы запрещается использование плавсредств, оснащенных двигателями (за исключением контролирующих организаций) на рыбохозяйственных водоемах.

В период нерестового хода и нереста рыбы запрещается проведение дноуглубительных, взрывных и других работ, добыча строительных материалов в местах нереста рыбы, а также проведение соревнований по спортивной рыбной ловле и подводной охоте.

Разрешается любительская ловля рыбы на период запрета с берега, за пределами мест нереста и в пределах населенных пунктов, расположенных на берегах водоемов и рек, одной поплавковой или донными удочками с одним крючком и спиннингом с блесной. Разрешенный вылов рыбы – 3 кг.

Рыб, занесенных в Красную Книгу Украины, - вырезуба, ельц Данилевского, минога украинская, стерлядь, а также редкие виды – миньок, рыбец, осетровые и их гибриды – ловить категорически запрещается, информирует «УНИАН».

Запрет лова рыбы на зимовальных ямах

Александр777 — Fri, 02 Apr 2010 07:35:48 GMT

ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ
ГОЛОВНЕ ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ, ВИКОРИСТАННЯ І ВІДТВОРЕННЯ ВОДНИХ ЖИВИХ РЕСУРСІВ ТА РЕГУЛЮВАННЯ РИБАЛЬСТВА У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

НАКАЗ

31 жовтня 2008 р. м. Харків № 123

Про встановлення заборони вилову
водних живих ресурсів на зимувальних ямах
в осінньо-зимовий період 2008-2009 років”

На виконання наказу Державного комітету рибного господарства України від 22.10.2008 року № 621 «Про встановлення заборони вилову водних живих ресурсів на зимувальних ямах», згідно з пп. 8.3., 9.13.9 Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об'єктах України, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 18.03.1999 р. № 33, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 травня 1999 р. за № 326/3619, пп. 3.15., 4.14.3. Правил любительського та спортивного рибальства, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.02.1999 р. № 19, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 квітня 1999 року за № 269/3562 з метою охорони водних живих ресурсів в осінньо-зимовий період 2008-2009 років

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити перелік основних місць зимівлі риби на водоймах Харківської області (додаток до наказу).
2. Спеціалістам та інспекторам управління довести до відома користувачів водних живих ресурсів про заборону промислового вилову риби та інших водних живих ресурсів на зимувальних ямах. Любительський та спортивний лов риби на зимувальних ямах забороняється з 1 листопада 2008 року до закінчення зимового періоду.
3. Інспекторам управління посилити та забезпечити належну охорону місць зимівлі водних живих ресурсів, оповістити через засоби масової інформації населення, місцеві адміністрації, зацікавлені підприємства, установи та організації про заборону вилову риби та інших водних живих ресурсів на наведених у переліку ділянках.
4. Інспекторам управління спільно з користувачами водних живих ресурсів у підконтрольних районах розробити заходи щодо запобігання можливих явищ задухи та загибелі риби, інших водних живих ресурсів у зимовий період.
5. Інспекторам управління систематично до 25 числа кожного місяця, у зимовий період, подавати до управління інформацію про стан зимівлі водних живих ресурсів у рибогосподарських водних об’єктах підконтрольних районів.
6. Контроль за виконанням наказу покласти на провідного іхтіолога управління Титечка О.В.

Начальник управління В. Резник

ПОГОДЖЕНО
Директор науково дослідного інституту біології Харківського національного університету
ім. В.Н. Каразіна

__________________А.І. Божков
"___" _______________ 2008 р.

ЗАТВЕРДЖЕНО
Начальник Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Харківській області
____________________ В.М. Резник
"____" _____________ 2008 р.

Перелік основних місць зимівлі риби на водоймах Харківської області, на яких забороняється вилов риби з 01.11.2008 р. до закінчення зимового періоду.

На Печенізькому водосховищі:

- акваторія колишнього озера Муховате, ділянка площею 7 га, розташована на відстані 700 м. від греблі та 200 м. від лівого берега;
- руслова частина колишньої р. Сіверський Донець від Печенізької греблі до урочища "Лиса гора", площа 30 га;
- ділянка шириною 200 м., розташована за забороненою 500 - метровою зоною греблі від рівня шлюзів до водозабору ВАТ «Печенізьке рибоводне господарство», площа 25 га.
- "Орлова яма", ділянка площею 4 га, розташована на відстані 300 м. від лівого берега навпроти протипожежного розриву;
- руслова частина колишньої р. Сіверський Донець від урочища "Лиса гора" до урочища "Червона гірка", площа 60 га;
- руслова частина колишньої р. Сіверський Донець від урочища "Лиса гора" до села Мартове, площа 35 га;
- руслова частина колишньої р. Сіверський Донець від урочища "Червона гірка" до урочища "Дулівка" ділянка водойми в районі "Богданового" острову;
- акваторія старого русла р. Сіверський Донець від села Хотімля вгору по течії до будинку лісника, площа 15 га;
- акваторія колишнього озера Катрене - ділянка, розташована у верхів'ях водосховища на відстані 350 – 400 м. від лівого берега в районі баз ХТТУ та заводу «Серп і молот», площа 6 га;
- район Крейдяної гори, ділянка по руслу р. Сіверський Донець довжиною 300 м, шириною 200 м, площа 5 га;

* - межі заборонених ділянок на акваторії визначаються методом проміру глибин. Зимувальні ями розташовані на глибинах 5 та більше метрів від нормального підпірного рівня (НПР).

На Червонооскільському водосховищі:

- район Лозівської затоки, ділянка по колишньому руслу р. Оскіл перед входом в Лозівську затоку довжиною 1000 м та шириною 200 м, площа 20 га;
- район Крейдяної гори, ділянка по колишньому руслу р. Оскіл довжиною 500 м, шириною 200 м, площа 10 га;
- акваторія водосховища біля с. Комарівка, ділянка вздовж правого берега в районі колишнього русла р. Оскіл, довжиною 700 м і шириною 150 м, площа 10,5 га;
- ділянка 800 м вздовж правого берега, шириною 150 м, по колишньому руслу р. Оскіл напроти бази “Блакитна хвиля”, площа 12 га;
- ділянка колишнього русла р. Оскіл в районі с. Пристин Куп’янського району, довжиною 300 м, шириною 100 м, площа 3 га.

На річці Сіверський Донець:

- ділянка річки в районі с. Коробів Хутір, від мосту до роздвоєння річки біля с. Суха Гомольша довжиною 3000 м і шириною 50 м, площа 15 га.

На Трав’янському водосховищі:

- руслова ділянка від рибгоспу до кінця затоки навпроти пансіонату “Діброва”, шириною 200 м, довжиною 500 м, площа – 10 га.

Забороняється лов водних живих ресурсів протягом усього року:

- на ділянці річки Сіверський Донець від с. Студенок до с. Каменка Ізюмського району;
- та на ділянці річки Оскол від гирла до греблі Червонооскільської ГЕС.

Провідний іхтіолог управління О. Титечко

Старший науковий співробітник НДІ
біології ХНУ А. Колесник

Правила любительского и спортивного рыболовства.

Химик — Mon, 14 Dec 2009 06:48:55 GMT

Правила любительского и спортивного рыболовства.

Утверждены приказом Госкомрыбхоза Украины 15.02.99 № 19.

Зарегистрирован в Минюсте Украины 28.04.99 № 269/3562

Изменения внесены приказом Минагрополитики Украины №229 от 1.08.2001 года, зарегистрированы в Минюсте Украины № 819/6010 от 14.09.2001 года

Правила любительского и спортивного рыболовства (далее – правила рыболовства) разработаны в соответствии с Законом Украины "О животном мире" и порядком осуществления любительского и спортивного рыболовства, утвержденным постановление Кабинета Министров Украины от 18 июля 1998 года № 1126 и регламентируют нормы лова (добычи), запрещенные места, сроки запрета лова (добычи) водных живых ресурсов, минимальный размер рыб и других водных живых ресурсов, условия проведения спортивных соревнований по рыболовству и подводной охоте, район действия, разрешенные и запрещенные орудия и способы лова и т.д.

1.Район действия Правил рыболовства

Действие настоящих Правил рыболовства распространяется на все водные объекты Украины (далее – водоемы) и их придаточную систему в пределах максимальных паводков (за исключением водоемов, которые находятся на территории природно-заповедного фонда, рыборазводных хозяйств, водоемов, имеющих ограничения относительно их специального использования (питьевые, технические и др.), искусственно созданных изолированных водоемов или их участков, на которых лов (добыча) водных живых ресурсов запрещается).

Район действия Правил рыболовства распространяется на водоемы таких условных регионов:
а) Черноморский;
б) Азовский;
в) внутренние водоемы.
К Черноморскому региону относятся:
Черное море в пределах территориальных вод с заливами , бухтами, лиманами;
впадающие в Черное море реки с их придаточными системами ( озерами, заливами, каналами, проливами, водохранилищами, имеющими постоянную или временную связь с рекой, плавнями и временными водными объектами, а также – всеми притоками в пределах распространения максимальных паводков реки), в таких пределах:
р. Днепр – от места впадения в Днепровский лиман до плотины Каховской ГЭС с притоком Ингулец от устья Ингульца до с.Большая Александровка;
р. Южный Буг – от места впадения в Бугский лиман до с.Голосково Николаевской области включительно;
р. Ингул – от устья до с.Чернышовка Николаевской области включительно;
р. Днестр с рукавом Турунчук, а также Кучурганское водохранилище – в пределах Одесской области;
р. Дунай, включая озеро Сасык и Стенцовско-Жебриянские плавни;
все внутренние водоемы Автономной Республики Крым;
другие внутренние водоемы в пределах Одесской, Николаевской и Херсонской областей.
К Азовскому региону относятся:
Азовское море, Керченский пролив, Сиваш и др. заливы, бухты и лиманы;
впадающие в Азовское море реки с их придаточными системами в таких пределах:
р. Берда – до плотины Бердянского водохранилища;
р. Кальмиус – до плотины Павлопольского водохранилища;
реки Большой и Малый Утлюк, включая обводной канал, соединяющий их с морем;
другие реки, впадающие в Азовское море на территории Украины от истока до устья.

2. Определение терминов

2.1 Термины, использующиеся в настоящий Правилах рыболовства, имеют следующее значение:
водоемы – сформированные природой или созданные искусственно объекты ландшафта или геологические структуры, где сосредотачиваются воды (река, озеро, море, водохранилище, канал, водоносный горизонт);
внутренние водоемы – озера, реки с их придаточными системами, водохранилища, пруды, каналы, а также технические водные объекты;
придаточные системы водоемов – непроточные при самом низком уровне воды: проливы, устья, озера и другие водоемы, в том числе такие, которые временно заливаются водой в период весеннего паводка;
рыбохозяйственные водоемы – водные объекты, которые используются или могут использоваться для выращивания и лова (добычи) водных живых ресурсов или имеют значение для воспроизводства их запасов;
рыбохозяйственные водоемы общего пользования – водные объекты, на которых осуществляется любительское и спортивное рыболовство на условиях общего использования водных живых ресурсов без предоставления специального разрешения на их использование и без закрепления этих водных объектов за отдельными лицами;
рыбохозяйственные водоемы специального пользования – водные объекты, на которых осуществляется любительское и спортивное рыболовство на условиях предоставления специального разрешения на использование водных живых ресурсов и с закреплением (или без такового) этих водных объектов за отдельными лицами;
водные живые ресурсы – совокупность водных организмов, жизнь которых невозможна без пребывания в воде.
К их числу относятся:
пресноводные, морские, анадромные рыбы на всех стадиях развития;
круглоротые;
морские млекопитающие;
водные беспозвоночные, в том числе моллюски, головоногие, брюхоногие, двустворчатые;
ракообразные, черви, иглокожие, губки, кишечнополостные, наземные беспозвоночные на водной стадии развития, другие водные животные;
водоросли, высшие водные растения;
специальное использование водных живых ресурсов – все виды использования водных живых ресурсов (за исключением любительского и спортивного рыболовства на водоемах (их участках) общего пользования), которое осуществляется путем их изъятия из природной среды;
любительское и спортивное рыболовство – вылов рыбы, добыча водных беспозвоночных на специально определенных для этого водоемах (их участках) с целью личного потребления (при условии соблюдения установленных правил рыболовства и водопользования);
промышленное рыболовство – вид специального использования водных живых ресурсов, находящихся в состоянии естественной свободы, путем их изъятия (вылова, добычи, сбора) из природной среды с целью удовлетворения потребностей населения и народного хозяйства;
пользователи водных живых ресурсов – предприятия, организации и учреждения независимо от форм собственности, а также граждане Украины, иностранцы и лица без гражданства, использующие водные живые ресурсы;
разрешение на право осуществления любительского и спортивного рыболовства – документ, который выдается за плату органами рыбоохраны на право осуществления любительского и спортивного рыболовства на условиях специального использования водных живых ресурсов на специально определенных для этой цели водоемах (их участках);
природно-заповедный фонд – участки суши и водного пространства, природные комплексы и объекты которых имеют особенную природоохранную, научную, эстетическую, рекреационную и другую ценность и охраняются как национальное достояние, относительно которого устанавливается специальный режим охраны, воспроизводства и использования;
прибрежная защитная полоса – часть водоохранной зоны соответственной ширины вдоль реки, моря, вокруг водоемов, на которой установлен более строгий режим хозяйственной деятельности, чем на оставшейся территории водоохранной зоны;
загрязняющее вещество – вещество, вызывающее ухудшение качества воды;
маломерные суда – плавсредства, не подлежащие надзору классификационного общества судовладельца;
мелиоративный лов – изъятие определенного количества отдельных видов водных живых ресурсов с целью количественной оптимизации их состава и улучшения состояния водных экосистем;
воды трансграничные – водные объекты, находящиеся на границе или пересекающие границы двух или более стран;
бьеф – часть реки, расположенной выше или ниже водоподпорного сооружения (плотины).

Общие положения

Любительский и спортивный лов рыбы и водных беспозвоночных для личных нужд разрешается всем гражданам Украины, иностранцам, а также лицам без гражданства во всех водоемах Украины, за исключением вылова в водоемах природно-заповедного фонда, прудовых и других рыборазводных хозяйствах, водоемах, специальное использование которых ограничено (питьевые, технические, лечебные и другие), водоемах, где лов или добыча (далее – лов) запрещены настоящими Правилами рыболовства.

Любительское и спортивное рыболовство (далее – любительское рыболовство) на водоемах общего пользования осуществляется бесплатно и без предоставления специальных разрешений.

Любительское рыболовство на отдельных водоемах или их участках (далее – водоемы) в местах концентрации (скопления рыб), водных беспозвоночных осуществляется в порядке их специального использования по специальным разрешениям органов рыбоохраны.

Водоемы и условие использования водных живых ресурсов для любительского рыболовства определяются органами рыбоохраны на основании научно-биологических обоснований. На отдельных водоемах, где научно-исследовательские организации не проводят исследования, обоснованные предложения относительно определения водоемов для любительского рыболовства вносятся ихтиологическими службами органов рыбоохраны.

Разрешения на право осуществления любительского рыболовства на условиях специального использования водных живых ресурсов выдаются органами рыбоохраны.

За выдачу разрешений взымается плата, размер которой устанавливается Укргосрыбхозом по согласованию с Минфином.

Нормативы платы за вылов рыбы в порядке осуществления специального использования водных живых ресурсов устанавливаются Кабинетом Министров Украины.

Водоемы могут предоставляться в установленном законодательством порядке общественным организациям для осуществления любительского рыболовства на договорных условиях.

Общественные организации, объединяющие граждан, которые занимаются любительским рыболовством , действуют на основании своих уставов (положений), настоящих Правил рыболовства и в соответствии с законодательством Украины.

Для создания благоприятных условий любительского рыболовства и предоставления соответствующих услуг рыболовам-любителям на изолированных водоемах местного значения или участках таких водоемов могут создаваться в установленном законодательством порядке культурные рыбные хозяйства (далее – КРХ).
Создаются такие хозяйства по согласованию с органами рыбоохраны. Распоряжение этими водоемами осуществляется в соответствии со статьей 8 Водного кодекса.
Режим любительского рыболовства в КРХ устанавливается пользователями этих хозяйств.
Правила рыболовства на водоемы КРХ не распространяются.
Размер платы за лов рыбы в КРХ устанавливается пользователями этих хозяйств.
Пользователями (учредителями) КРХ могут быть физические или юридические лица всех форм собственности.

На водоемах, определенных для любительского рыболовства, запрещается промышленное рыболовство.
На таких водоемах, как исключение, разрешается проведение отлова старшевозрастных групп рыб, мелиоративного и контрольного лова водных живых ресурсов, отлова рыбы с целью предотвращения ее гибели, заготовки производителей для рыборазведения.
Лов указанных водных живых ресурсов осуществляется постоянно или временно в порядке их специального использования.

Объектами любительского рыболовства могут быть любые виды рыб и водных беспозвоночных, за исключением видов, вылов которых запрещен настоящими Правилами рыболовства.

Граждане, занимающиеся любительским рыболовством обязаны:
выполнять требования настоящих Правил рыболовства;
поддерживать надлежащее санитарное состояние водоемов, не оставлять на берегах водоемов, не оставлять на берегах водоемов и на льду мусор и другие отходы, не допускать засорения и загрязнения водоемов другим образом;
иметь при себе документы, дающие право на лов рыбы на отдельных водоемах, где установлен лов рыбы по разрешениям, и предъявлять их работникам органов рыбоохраны или других уполномоченных на то органов по их требованию;
не допускать повреждение указателей, щитов, аншлагов и других знаков, установленных на водоемах и на их берегах.

Правила проведения соревнований по ловле рыбы на балансир

Ulaf — Wed, 09 Dec 2009 09:13:22 GMT

1. Правила проведения соревнований по ловле рыбы со льда на балансир.*

1.1. Соревнования должны проводиться при толщине льда не менее 10 см и температуре воздуха не ниже минус 15° С.

1.2. Соревнования могут проводится по двум вариантам:

ловля рыбы происходит в зонах, в которых находится по одному спортсмену из каждой команды;
ловля рыбы происходит в индивидуальных секторах, на которые разделены каждая из зон.

Вариант проведенная соревнований указывается организаторами в Положении про соревнования.

1.3. При проведении соревнований по первому варианту, водоем разбивается на 2 зоны. В каждой зоне должно быть по одному спортсмену от каждой команды. Длина зоны по береговой линии — не меньше 10 метров на каждого спортсмена в зоне. Размеры зон устанавливаются с учетом того, чтоб на каждого спортсмена приходилось не менее 400 кв. м. Ширина нейтральной полосы между зонами — не меньше 5 м. Зона соревнований со всех сторон должна быть отделена от зрителей нейтральной полосою шириной не менее 5 м. В нейтральной полосе разрешается находится только капитанам команд и представителям прессы, акредитированным в оргкомитете соревнований.

Зоны для проведения второго тура разбиваются на новом месте того же водоема.

1.4. Организаторы соревнований обеспечивают каждого спортсмена двумя флажками для обозначения лунок, с номерами, что соответствуют нагрудным номерам спортсменов. При этом флажки должны быть четко видны другим спортсменам и судьям

1.5. До первого сигнала спортсмены отмечаются в протоколе судьи зоны, после чего размещаются по периметру зоны. После первого сигнала (не менее, чем за 5 минут до старта), спортсменам разрешается войти в свою зону и занять одно место для сверления лунки и обозначить его флажком. Спортсмены не имеют права использовать второй флажок до окончания сверления первой лунки. При входе спортсменов в зону лезвия ледобура должны быть закрыты чехлом. Чехол снимается после прибытия спортсмена к месту сверления лунки. Разрешается также подготовить удочки и другое снаряжение к ловле.

1.6. Второй сигнал означает начало соревнований. Спортсмены могут свободно перемещаться в своих зонах, сверлить неограниченное количество лунок, и ловить рыбу. Место считается занятым после установки ледобура на лед, при этом такое место должно быть обозначено флажком.

1.7. Сверлить лунки и ловить рыбу разрешается не ближе чем в 1,5 м от других лунок, которые отмечены флажками. Разрешается занять две лунки, обозначив их флажками. Флажок должен находится на льду не далее, чем в 50 сантиметрах от лунки. В случае возникновения спорной ситуации, расстояние замеряется судьями между ближними краями лунок.

1.8. Запрещается оставлять на льду любые предметы, кроме контейнеров (ящиков) для переноски снастей или стульчиков, а также ледобуров. Ледобур в зоне должен находится в вертикальном положении ножами вниз, для чего спортсмен должен сделать во льду глухую лунку. Запрещается размещать ледобур в любой сквозной лунке.

1.9. Запрещается закрывать какие либо лунки контейнерами (ящиками), стульчиками, ледобурами и другими предметами.

1.10. Ловить рыбу в лунке, не обозначенной флажком, запрещается. К ловле приравнивается любое использование лунки, включая сверления лунки.

1.11. Разрешается использовать только балансиры.

* - Все права на использование данных правил принадлежат Харьковской областной спиннинговой Лиге. Использование и копирование правил возможно только с согласия ХОСЛ, наличие ссылки на ресурс обязательно.