Даю расклад
: З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про тваринний світ
Дата: 13.12.2001
( Відомості Верховної Ради (ВВР), 2002, N 14, ст.97 )
Стаття 3. Об'єкти тваринного світу
Об'єктами тваринного світу, на які поширюється дія цього
Закону, є:
дикі тварини - хордові, в тому числі хребетні (ссавці, птахи,
плазуни, земноводні, риби та інші) і безхребетні (членистоногі,
молюски, голкошкірі та інші) в усьому їх видовому і популяційному
різноманітті та на всіх стадіях розвитку (ембріони, яйця, лялечки
тощо), які перебувають у стані природної волі, утримуються у
напіввільних умовах чи в неволі;
Розділ VII
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА В
ГАЛУЗІ ОХОРОНИ, ВИКОРИСТАННЯ І ВІДТВОРЕННЯ
ТВАРИННОГО СВІТУ
Стаття 63. Відповідальність за порушення законодавства в
галузі охорони, використання і відтворення
тваринного світу
Порушення законодавства в галузі охорони, використання і
відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну,
цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до
закону.
Відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони,
використання і відтворення тваринного світу несуть особи, винні в:
порушенні встановленого законодавством порядку надання
об'єктів тваринного світу в користування;
порушенні правил використання об'єктів тваринного світу;
незаконному вилученні об'єктів тваринного світу з природного
середовища;
перевищенні лімітів і порушенні інших встановлених
законодавством вимог використання об'єктів тваринного світу;
невиконанні вимог державної екологічної експертизи;
порушенні встановлених законодавством вимог щодо охорони
середовища існування, умов розмноження і шляхів міграції тварин,
самовільному випалюванні сухої рослинності або її залишків;
порушенні правил зберігання, транспортування, застосування
засобів захисту рослин, стимуляторів їх росту, мінеральних добрив
та інших речовин (препаратів);
порушенні правил створення, поповнення, зберігання,
використання та державного обліку зоологічних колекцій, торгівлі
ними, а також установленого законодавством порядку їх пересилання,
ввезення в Україну і вивезення за її митну територію;
самовільному або з порушенням установленого законодавством
порядку переселенні, акліматизації та схрещуванні тварин, а також
виведенні і використанні генетично змінених організмів;
жорстокому поводженні з тваринами;
приховуванні та перекрученні інформації про стан і
чисельність об'єктів тваринного світу та їх використання;
невжитті заходів щодо запобігання загибелі тварин, погіршенню
середовища їх існування та ліквідації негативного впливу на
тваринний світ;
порушенні порядку придбання, реалізації, пересилання і
вивезення за межі України, ввезення на її територію диких тварин
та інших об'єктів тваринного світу;
невиконанні встановлених законодавством вимог щодо охорони
видів тварин, занесених до Червоної книги України або до переліків
видів тварин, що підлягають особливій охороні;
виготовленні, зберіганні, реалізації та застосуванні
заборонених знарядь добування тварин;
невиконанні законних розпоряджень посадових осіб органів, що
здійснюють державний контроль та управління у галузі охорони,
використання і відтворення тваринного світу.
Законом може бути встановлено відповідальність і за інші
порушення законодавства в галузі охорони, використання і
відтворення тваринного світу.
Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані
відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення
законодавства в галузі охорони, використання і відтворення
тваринного світу, в порядку та розмірах, встановлених
законодавством.
Незаконно добуті (зібрані) об'єкти тваринного світу,
виготовлена з них продукція, знаряддя правопорушень підлягають
безоплатному вилученню в установленому законом порядку.
Дикі тварини та інші об'єкти тваринного світу, що ввезені на
територію України або вивозяться за її межі з порушенням
законодавства, підлягають у встановленому законом порядку
конфіскації або безоплатному вилученню і реалізуються згідно з
правилами, встановленими спеціально уповноваженим центральним
органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів
за погодженням з центральним органом виконавчої влади з питань
ветеринарної та санітарної медицини.
У разі вилучення незаконно добутих живих тварин повинні бути
вжиті заходи щодо їх збереження, і за можливості - повернення у
природне середовище.
КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
Дата: 05.04.2001
Стаття 249. Незаконне зайняття рибним, звіриним або
іншим водним добувним промислом
1. Незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним
добувним промислом, якщо воно заподіяло істотну шкоду, -
карається штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів
громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з
конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього добутого.
2. Ті самі діяння, якщо вони вчинені способом масового
знищення риби, звірів чи інших видів тваринного світу або особою,
раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, -
караються штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох
років, або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією
знарядь і засобів промислу та всього добутого.
КОДЕКС ПРО АДМІНІСТАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ
Дата: 07.12.1984
Стаття 85. Порушення правил використання об'єктів тваринного
світу
Порушення правил рибальства -
тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян
від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і
попередження або накладення штрафу на посадових осіб - від десяти
до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Грубе порушення правил рибальства (рибальство із
застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або
отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових
знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел, вилов
водних живих ресурсів у розмірах, що перевищують встановлені
ліміти або встановлену правилами любительського і спортивного
рибальства добову норму вилову) -
тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до
сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією
знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною
власністю порушника, та незаконно добутих водних живих ресурсів чи
без такої і на посадових осіб - від тридцяти до п'ятдесяти
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією
знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною
власністю порушника, та незаконно добутих водних живих ресурсів чи
без такої.
Порушення правил здійснення інших видів спеціального
використання об'єктів тваринного світу -
тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до
двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з
конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є
приватною власністю порушника, та незаконно добутих об'єктів
тваринного світу чи без такої і на посадових осіб - від двадцяти
до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з
конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є
приватною власністю порушника, та незаконно добутих об'єктів
тваринного світу чи без такої.
( Стаття 85 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 2010-11
від 03.04.86, в редакції Закону N 81/96-ВР від 06.03.96, із
змінами, внесеним згідно із Законом N 55/97-ВР від 07.02.97, в
редакції Закону N 1122-IV ( 1122-15 ) від 11.07.2003 )
Стаття 85-1. Виготовлення та збут заборонених знарядь
добування об'єктів тваринного або рослинного
світу
Виготовлення, збут заборонених знарядь добування об'єктів
тваринного або рослинного світу, а також збут незаконно добутої
продукції -
тягнуть за собою накладення штрафу від трьох до семи
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією цих
знарядь, матеріалів та засобів для їх виготовлення.
( Кодекс доповнено статтею 85-1 згідно із Законом N 81/96-ВР від
06.03.96, із змінами, внесеними згідно із Законом N 55/97-ВР від
07.02.97 )
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про мисливське господарство та полювання
Дата: 22.02.2000
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА У
ГАЛУЗІ ПОЛЮВАННЯ ТА ВЕДЕННЯ МИСЛИВСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА
Стаття 42. Відповідальність за порушення законодавства у
галузі мисливського господарства та полювання
Порушення законодавства у галузі мисливського господарства та
полювання тягне за собою дисциплінарну, адміністративну,
цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із
законами України.
Відповідальність за порушення законодавства у галузі
мисливського господарства та полювання несуть особи, винні у:
порушенні права державної власності на мисливських тварин;
порушенні правил полювання та здійснення інших видів
використання мисливських тварин;
перевищенні лімітів та норм спеціального використання
мисливських тварин;
порушенні вимог щодо користування мисливськими угіддями,
погіршенні їх стану;
використанні мисливських угідь не за призначенням;
порушенні вимог щодо охорони середовища перебування
мисливських тварин;
порушенні правил утримання мисливських тварин у неволі або в
напіввільних умовах;
виготовленні, збуті та застосуванні заборонених знарядь
добування тварин;
збуті незаконно добутої продукції полювання;
самовільному або з порушенням установленого порядку
переселенні, акліматизації та схрещуванні мисливських тварин;
неподанні в установленому порядку або приховуванні,
спотворенні інформації про стан, чисельність та обсяги добування
мисливських тварин;
невжитті заходів щодо запобігання загибелі мисливських
тварин, погіршенню середовища їх перебування;
порушенні порядку придбання чи реалізації, незаконному
пересиланні, ввезенні в Україну та вивезенні за її межі
мисливських тварин та іншої продукції полювання, включаючи
мисливські трофеї.
Законами України може бути встановлена відповідальність і за
інші порушення законодавства у галузі мисливського господарства та
полювання.
Притягнення порушників до відповідальності не звільняє їх від
обов'язку відшкодувати збитки, завдані внаслідок порушення
законодавства у галузі мисливського господарства та полювання.
Незаконно добуті мисливські тварини чи виготовлена з них
продукція, а також знаряддя правопорушень підлягають конфіскації в
установленому законодавством порядку.
У разі вилучення незаконно добутих або набутих в інший спосіб
живих мисливських тварин повинні бути вжиті заходи до їх
збереження і, якщо можливо, повернення у природне середовище.
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про захист тварин від жорстокого поводження
Дата: 21.02.2006
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2006, N 27, ст.230 )
Стаття 23. Правила поводження з тваринами, що не утримуються
людиною, але перебувають в умовах, повністю або
частково створюваних діяльністю людини
Регулювання чисельності тварин, що не утримуються людиною,
але перебувають в умовах, повністю або частково створюваних
діяльністю людини, проводиться відповідно до вимог цього Закону.
Вилов безпритульних (загублених, покинутих, залишених без
опіки і бродячих) тварин проводиться з метою:
повернення їх володільцям;
регулювання їх чисельності відповідно до вимог цього Закону.
Забороняється використовувати методи вилову, технічні
пристрої і препарати, що травмують тварин або небезпечні для їх
життя і здоров'я.
У разі виникнення або загрози виникнення епізоотій і в інших
небезпечних ситуаціях заходи, необхідні для скорочення чисельності
тварин, які становлять небезпеку, регулюються в порядку, що
встановлюється центральним органом виконавчої влади з питань
охорони навколишнього природного середовища.
Стаття 27. Державна політика у сфері захисту тварин від
жорстокого поводження
Державна політика у сфері захисту тварин від жорстокого
поводження проводиться в таких основних напрямах:
контроль за дотриманням законодавства про захист тварин від
жорстокого поводження;
установлення єдиних норм у сфері захисту тварин від
жорстокого поводження;
пропаганда гуманного поводження з тваринами, розробка та
впровадження освітніх програм з охорони та захисту тварин від
жорстокого поводження;
установлення відповідальності за порушення законодавства про
захист тварин від жорстокого поводження.
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 28 вересня 1996 р. N 1192
Київ
Про затвердження Тимчасового порядку
ведення рибного господарства і здійснення рибальства
Основні вимоги щодо ведення рибного
господарства та здійснення рибальства
4. Ведення рибного господарства та рибальство повинні
здійснюватись з додержанням таких основних вимог:
недопущення погіршення умов існування водних живих ресурсів;
забезпечення охорони водних живих ресурсів від
браконьєрського та іншого використання, що проводиться з
порушенням правил;
сприяння природному відтворенню водних живих ресурсів шляхом
проведення біотехнічних та рибницько - меліоративних робіт,
спрямованих на поліпшення умов їх існування, здійснення заходів
щодо штучного відтворення водних живих ресурсів;
виконання встановлених норм, лімітів (квот), термінів і
правил використання водних живих ресурсів;
забезпечення управління і контролю у галузі охорони,
використання і відтворення водних живих ресурсів та збереження
середовища їх перебування;
виконання норм і вимог міжнародного права щодо здійснення
рибальства;
забезпечення науково обгрунтованого раціонального
використання водних живих ресурсів.
52. Порушення вимог цього Тимчасового порядку та відповідних
нормативних актів у галузі охорони, використання і відтворення
водних живих ресурсів тягне за собою дисциплінарну,
адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність
згідно із законодавством.
Відповідальність за порушення законодавства в галузі
охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів несуть
особи, винні у:
порушенні порядку надання живих об'єктів рибного господарства
в користування;
незаконному вилученні об'єктів водних живих ресурсів із
природного середовища;
перевищенні лімітів і порушенні інших вимог використання
водних живих ресурсів, передбачених законодавством;
порушенні вимог нормативних актів щодо охорони середовища
існування, умов відтворення і шляхів міграцій водних живих
ресурсів;
виготовленні, зберіганні, реалізації та застосуванні
заборонених знарядь добування водних живих ресурсів;
незаконному скуповуванні та продажу водних живих ресурсів;
самовільному або з порушенням установленого порядку
переселенні, акліматизації водних живих ресурсів, а також
виведенні та використанні генетично змінених водних організмів;
приховуванні та спотворенні інформації про стан і чисельність
водних живих ресурсів та їх використання;
невиконанні розпоряджень органів, що забезпечують охорону і
державний контроль у галузі охорони, використання і відтворення
водних живих ресурсів;
порушенні інших вимог, передбачених законодавством з питань
охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів.
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 18 липня 1998 р. N 1126
ПОРЯДОК
здійснення любительського і спортивного рибальства
3.15. Забороняється лов водних живих ресурсів:
із застосуванням вибухових і отруйних речовин, електроструму, колючих знарядь лову, вогнепальної та пневматичної зброї (за винятком гарпунних рушниць для підводного полювання), промислових
та інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань, а також способом багріння, спорудження гаток, запруд та спускання води з рибогосподарських
водойм;
у каналах теплоенергоцентралей, підвідних та скидних каналах електростанцій;
у підвідних і магістральних каналах, відводах рибогосподарських та меліоративних систем, в шлюзових каналах тощо;
у новостворених водосховищах (до особливого розпорядження);
з незареєстрованих плавзасобів або таких, що не мають на корпусі чіткого реєстраційного номера (за винятком веслових човнів);
з човнів або інших плавзасобів на промислових ділянках, закріплених за користувачами водних живих ресурсів, а також на відстані від берега більш як 3 км в Чорному морі і 1,5 км - в
Азовському морі;
у верхніх б'єфах гребель на відстані ближче ніж за 500 метрів, в нижніх - на відстані в межах, встановлених п.4.13 цих Правил рибальства;
поблизу мостів, які охороняються, в межах режимних зон охорони;
у радіусі 500 метрів навколо риборозплідних господарств;
у водоймах риборозплідних і товарних рибних господарств;
на водоймах, що розташовані в зоні евакуації (відчуження) на територіях, радіактивно забруднених унаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС;
на зимувальних ямах;
з криги на ділянках водойм, закріплених за рибодобувними організаціями - на відстані більш як за 500 метрів від берега;
на водоймах, що не визначені органами рибоохорони як такі, на яких дозволене любительське рибальство;
у темний час доби (пізніше години від заходу сонця та раніше години до його сходу) з човнів та інших плавучих засобів у Чорному та Азовському морях; ( Пункт 3.15 доповнено абзацом згідно з
Наказом Мінагрополітики N 229 ( z0819-01 ) від 01.08.2001 ) без наявності відповідних документів, що дають право на здійснення лову в окремих водоймах. ( Пункт 3.15 доповнено абзацом
згідно з Наказом Мінагрополітики N 229 ( z0819-01 ) від 01.08.2001 )