Запрещается лов водных живых ресурсов:

с применением взрывчатых и отравляющих веществ, электротока, колющих орудий лова, огнестрельного и пневматического оружия (за исключением гарпунных ружей для подводной охоты), промысловых и других орудий лова, изготовленных из сетеснастных или других материалов всех видов и наименований, а также – способом багрения, сооружения гаток, запруд и спуска воды из рыбохозяйственных водоемов;
в каналах теплоэнергоцентралей, подводящих и сбросных каналах электростанций;
в подводящих и магистральных каналах, отводах рыбохозяйственных и мелиоративных систем, в шлюзовых каналах и т.д.;
в новосозданных водохранилищах (до особого распоряжения);
с незарегистрированных плавсредств или не имеющих на корпусе четкого регистрационного номера (за исключением весельных лодок);
с лодок или других плавсредств на промысловых участках, закрепленных за пользователями водных ресурсов, а также на расстоянии от берега более 3 км в Черном море и 1,5 км – в Азовском море;
в верхних бьефах плотин на расстоянии ближе 500 метров, а в нижних – на расстоянии в пределах установленных п.4.13 настоящих Правил рыболовства;
вблизи охраняемых мостов в пределах режимных зон охраны;
в радиусе 500 метров вокруг рыборазводных хозяйств;
в водоемах рыборазводных и товарных рыбных хозяйств;
на водоемах, находящихся в зоне эвакуации (отчуждения) не территориях, радиоактивно загрязненных вследствие катастрофы на Чернобыльской АЭС;
на зимовальных ямах;
со льда на участках водоемов, закрепленных за рыбодобывающими организациями, - на расстоянии более 500 м от берега;
на водоемах, не определенных органами рыбоохраны как такие, на которых разрешено любительское рыболовство;
в темное время суток (позднее часа от захода солнца и раньше часа до его восхода) с лодок и других плавсредств в Черном и Азовском морях;
без наличия соответствующих документов, которые дают право на лов в отдельных водоемах.

Осуществление любительского рыболовства

4.1 Любительский лов рыбы, других водных живых ресурсов производится:
на водоемах общего пользования – бесплатно;
на водоемах, переданных общественным объединениям для организации любительского рыболовства:
членам таких объединений – по их членским билетам;
другим гражданам – по платным отловочным карточкам, которые выдаются этими объединениями. Стоимость таких карточек устанавливается общественными объединениями с утверждением финансовыми органами Автономной республики Крым или соответствующей области и с органами рыбоохраны;
на водоемах, где осуществляется платное рыболовство, лов с берега, с лодок или со льда – по платным разрешениям, которые выдаются органами рыбоохраны.
Установление платы за рыболовство с берега допускается только в реках, площадь водосбора которых не превышает 50 тыс. квадратных километров.
Право бесплатного рыболовства на водоемах, где осуществляется платное рыболовство, а также на тех, которые закреплены за общественными организациями предоставляется (при наличии соответствующего удостоверения):
инвалидам и групп;
участникам ликвидации аварии на Чернобыльской АЭС и категории, а также детям до 16 лет.
Любительский лов рыбы, других водных живых ресурсов, за исключением видов, указанных в п. 4.10 настоящих Правил рыболовства, в летний период, в сроки от распаления льда и до ледостава (за исключением запретного нерестового периода), разрешается:
На водоемах общего пользования – с берега или с лодки, удочками всех видов с общим количеством крючков не более пяти на рыболова и спиннингом.
На водоемах, на которых установлено платное рыболовство:
с берега или лодки – удочками всех видов с общим количеством крючков не более десяти на рыболова и спиннингом
На водоемах, предоставленных общественным объединениям для организации любительского рыболовства:
- членам общественных объединений по их членским билетам с берега и с лодок удочками всех видов с общим количеством крючков не более 10 на рыболова и спиннингом;
- другим лицам запрещается;
- лица, указанные в п.4.1.2 настоящих Правил рыболовства, имеют право на бесплатный лов с берега и с лодки.
Детям до 16 лет самостоятельный лов рыбы разрешается только с берега.

Любительский лов рыбы в зимний период (от ледостава до распаления льда) разрешается зимними удочками с блесной вертикального блеснения с крючком не более № 10, мормышкой, наживкой и живцовой снастями с общим количеством крючков:
на водоемах общего пользования, а также закрепленных за общественными объединениями – не более пяти на рыболова;
на водоемах, где установлено платное рыболовство – не более десяти на рыболова.

Подводная охота на рыб разрешается:

гарпунными ружьями без применения аквалангов и других автономных дыхательных приспособлений;
на участках водоемов, определенными органами рыбоохраны для проведения любительского рыболовства;
при наличии удостоверения подводного охотника.
Подводная охота производится с обязательным соблюдением требований этих Правил рыболовства к срокам, местам лова, нормы вылова, наличия документов на право лова, оплаты за разрешение и водные живые ресурсы.

В нерестовый запретный период любительское рыболовство может разрешаться органами рыбоохраны на специально определенных участках водоемов одной поплавочной удочкой с одним крючком и спиннингом с берега.

Лов беспозвоночных разрешается:
всех беспозвоночных – ручным сбором, а также;
креветок, гаммаруса, мотыля – одним сачком диаметром не более 70 см;
мотыля – одной ручной драгой с диаметром не более 70 см без применения механических устройств;
мидий, брюхоногого моллюска рапана – щипцами, сачком диаметром не более 70 см, подводным ловом без применения аквалангов и других автономных дыхательных приспособлений;
раков – раколовкой – "хваткой" с диаметром не более 70 см с ячеей не более 22 мм, леской с приманкой и рогаткой ;
"расщепом" – не более пяти снастей на ловца.
Запрещается лов раков в нерестовый период, во время линьки и вынашивания икры, а также в темное время суток ( позднее чпса после захода солнца и раньше часа перед восходом солнца) с применением подсветки;
Сроки запрета на лов раков устанавливаются местными органами рыбоохраны и доводятся до сведения населения через средства массовой информации.

Разрешается одному лицу вылов рыбы за одни сутки пребывания на водоеме таких видов в таком количестве:
Объекты лова (добычи) Водоемы общего пользования Водоемы, закрепленные за общественными объединениями, а также те, где установлено платное рыболовство
Рыба (кг) 3 5
Раки (шт) 30 50
Мидии (кг) 5 8
Рапана (кг) 10 20
Креветки (кг) 1 2

Вывоз с водоема рыбы и беспозвоночных – как в свежем, так и в обработанном виде, - независимо от срока пребывания на водоеме, разрешается в размере не более суточной нормы, за исключением случаев, когда вес одной рыбы превышает установленную норму вылова.

Применение живой насадки-живца на рыболовных снастях разрешается из числа тех видов рыб, которые не перечислены в приложении настоящих Правил рыболовства.
Вылов живца разрешается на водоемах сачком диаметром не более 100 см или "хваткой" ("пауком") размером 1х1 м с ячеей сетного полотна не более 10 мм.

Централизованная заготовка живца и кормовых организмов для аквариумного рыборазведения с целью их реализации проводится по специальным разрешениям, которые выдаются органами рыбоохраны за плату, в соответствии с постановлением Кабинета Министров Украины от 07.02.2000 № 231.

Лов водных беспозвоночных (мотыль, гаммарус, ручейник, дафния, циклоп, артемия и др. виды) разрешается бесплатно, на водоемах общего пользования, на отведенных органами рыбоохраны участках для применения в качестве наживки при рыбной ловле или для нужд аквариумного рыборазведения в количестве не более 0,1 кг на ловца в сутки.

Запрещается любительский лов следующих видов водных млекопитающих, рыб и водных беспозвоночных :
дельфинов, тюленей, всех видов осетровых и их гибридов, лосося, камбалы-калкан (в Черном море), вырезуба, кутума, шемаи (в Черноморском регионе), речной миноги, форели, хариуса, чопа, рыбца обыкновенного, усача (кроме нижнего Днепра), налима, всех видов крабов, устриц и др. видов, занесенных в Красную книгу Украины.

Запрещается лов рыбы и водных беспозвоночных меньших размеров, чем указаны в приложении настоящих Правил рыболовства.

Максимально допустимый прилов рыб и раков, меньших установленного размера, допускается всеми видами разрешенными настоящими Правилами рыболовства любительских орудий лова, не более 30% поштучного подсчета от общего улова по видам, указанным в приложении настоящих Правил рыболовства.

Запрещается лов рыбы, добыча водных животных в течение всего года:
В Черном море с лиманами и низовьями рек:
а) перед устьем р.Дунай на участках шириной 1 км в обе стороны от каждого рукава и устья, отсчитывая от середины фарватера, на 5 км вглубь моря, а также непосредственно в р.Дунай и Стенцовско-Жебриянских плавнях в акваториальных границах Дунайского биосферного заповедника;
б) в Днестровском лимане:
перед устьямим рек Днестр и Турунчук на расстоянии 2 км вправо и влево от устьев и на 2 км в сторону лимана;
на участке от устья реки Турунчук вдоль западного берега до г. Белгород-Днестровский на расстояние 1 км вглубь лимана;
перед устьем, соединяющим Днестровский лиман с морем,
на расстоянии 1 км в обе стороны от устья, на 2 км вглубь моря и на 2 км в середину приморской части Днестровского лимана от Каролино-Богазской косы и на 1 км в обе стороны от устья;
в Карагольском заливе;
в озере Ялпуг – в верховье от автодорожного моста Болград-Рени вниз до линии, соединяющей северную окраину села Тополиное и противоположный берег, на 5 км от южной окраины с.Виноградовка;
в озере Кагул – от рыбопитомника рыбхоза им. Шмидта на 2 км вдоль берега в сторону г. Рени и на 500 м в глубь озера, включая пролив Русский;
в озере Кугурлуй – от канала Тобачел Ренийского района включая районы плавней Каприцы, Голубая Скала, Шурой, а также канал "Георгий Запша" до выхода в озеро Кугурлуй и в глубь водоема на 200 м;
в верховьях Хаджибейского лимана – от линии, соединяющей северную окраину с.Щорсов с южной окраиной с.Жовте, до устья реки Малый Куяльник и вглубь до южной окраины с.Белка;
в верховьях озера Сасык – от линии, соединяющей ожные окраины поселков Борисовка и Траповка, до устьев рек Кагильник и Сарата и в глубь этих рек до автодорожных мостов на трассе Татарбунары – Желтый Яр;
в) в реке Южный Буг:
на участке от плотины Александровской ГЭС на протяжении 4 км вниз по течению (Николаевская область);
на участке в пределах г.Первомайска от впадения р. Кодыма вниз по реке до окраины городской черты;
в притоке Синюха на участке от Первомайского завода стройматериалов до впадения в р. Южный Буг;
г) в реке Днепр:
на протяжении 10 км вниз по т ечению от плотины Каховской ГЭС;
на Львовской яме (на 700 м вниз и на 100 м вверх от пристани с. Львов);
на участке ниже линии, идущей от Верхне-Касперовского маяка через проливы на мачту Красной хаты и далее на верховье залива Глаголь на юг до выхода пролива Джигирка, включая Щучью Забич, и далее – на материковый берег и в Днепровском лимане – перед устьями реки Днепр по линии, идущей от устья балки возле восточной окраины с.Широкая Балка, через лиман в точке 4,5 км на западе от рыбоприемного пункта в с. Рыбальче, на Станиславской яме (напротив села Станислав) и т.д.
Азовское море с лиманами и низовьями впадающих в него рек:
от мыса Долгий в Арабатском заливе до бухты Шелковица в Казантипском заливе на расстоянии 8 км по береговой линии;
от села Каменское до бухты Насыр в Арабатском заливе на расстоянии 15 км по береговой лини;
от крепости до северной окраины с. Соленое на Арабатской стрелке;
от мыса Чаганы на восток до пансионата военсовхоза "Азовский" на расстоянии 18 км по береговой линии;
от Черной горы мыса Тархан на восток до водовыпуска Керченских очистных сооружений в районе Булганакской балки.
Внутренние водоемы:
В Днепровских водохранилищах:
Киевском – перед устьем р. Тетерев на участке, ограниченном со стороны водохранилища линией, идущей от южной окрины с. Страхолесье по водной границе Днепровско-Тетеревского госоохотничьего хозяйства до северной окраины с.Сухолучье по реке Тетерев до с. Приоорск.
Каневском:
на расстоянии 5 км вниз от плотины до гатки;
в заливе "Речище" вниз от плотины до гатки;
в заливе "Галерное" по всей акватории.
Кременчугском:
на расстоянии 5 км ниже от плотины Каневской ГЭС до створа пристани "Тарасова Гора";
верхний вход в урочище "Озеро Кривое".
В заливах:
Сулинском – от острова "Жовнинская круча" – село Мозолеевка вверх до устья реки Сула;
Цыбульникском – от острова "Московская гора" по траверзу на противоположный берег и вверх до устья реки Цыбульник:
перед устьем реки Ольшанка на расстоянии 500 м от устья в обе стороны и вглубь водохранилища;
в Липовском государственном орнитологическом заказнике в пределах: от железнодорожного моста вверх параллельно судовому ходу, вдоль левого берега на расстоянии 400 м за острова Копыловые и далее в направлении с. Кедина Гора.
в Роском ихтиологическом заказнике в границах: от гирла речки Рось до с. Межирич с заливами и плавнями.
Днепродзержинском:
на расстоянии 10 км вниз от плотины Кременчугской ГЭС:
в отроге реки Псел от нижнего окончания острова Волчек в районе бывшего села Редуты вверх, параллельно судовому ходу, на русловый маяк возле устья р. Псел и до створа № 9.
в Ворсклинском заливе – по линии: Кишеньковское лесничество – с. Большой курган, от него – на левый берег (бывшее с. Еремеевка), далее вверх до шоссейного моста на трассе "Светлогорск – Кобеляки" возле с. Лучки.
Днепровском:
на расстоянии 5 км – вниз от плотины Днепродзержинской ГЭС до автодорожного моста в г. Днепродзержинске;
в балке Большая Осокоровка – от устья на створе, ограниченном насосной станцией водопровода "Днепр – Западный Донбасс" – по траверзу на противоположный берег вверх по течению до трассы "Москва – Симферополь", включая все балки и заливы;
в балке Вороной – от с. Марьевка Синельниковского р-на – вниз по течению, включая острова Большой и Малый Махорет с прилегающими участками шириной 50 м.
Каховском:
на участке от плотины Днепровской ГЭС по старому и новому руслу до железнодорожных мостов через водохранилище в г. Запорожье, за исключением участка по старому руслу р. Днепр, от гранитного карьера до залива "Вырва".
В заливах:
Капуловском – от линии: мыс в с. Капуловка – мыс в с. Алексеевка – насосная станция колхоза им. К.Маркса – в глубь залива;
Новопавловском – от линии: мыс в районе зоны отдыха г.Никополя, включая "Зеленый остров", - западное окончание пгт Червоногригорьевка – вглубь залива;
Рогачинском – от линии: мыс в с. Рогачик – с. Сергеевка, вверх до автострады Запорожье – Новая Каховка.
На внутренних водоемах Кучугур:
а) от восточной окраины с.Ивановка до пристани Энергодар – в 500-метровой прибрежной полосе, включая Ивановские кучугуры и их внутренние водоемы;
б) от линии ЛЭП до Водянского ковша в 500-метровой прибрежной полосе, включая внутренние водоемы Водянских кучугур;
в) в километровой зоне вокруг Больших кучугур и Малых кучугур.
В водохранилищах:
Днестровском:
перед устьями рек, впадающих в Днестровское водохранилище, - на 1 км в обе стороны от устья и вглубь водохранилища и на 1 км от устья вверх по течению;
Ладыжинском:
от острова в с. Соколец до базы отдыха Винницкого государственного политехнического университета;
от плотины Ладыжинской ГЭС до Паланского залива по правому берегу.
В реках:
Конка – на участке от железнодорожного моста до автодорожного моста автомагистрали Москва – Симферополь через эту реку;
Ворскла – на участке от устья до гужевого моста возле г.Кобеляки;
возле станции Потоки;
Цыбульник – на всей ее протяженности;
Сула – на участке от устья до с. Буромка по правому берегу и до с.Горошино по левому берегу;
Ольшанка – на участке от устья до с. Байбузы;
Южный буг – на расстоянии 5 км от плотины Гайворонской ГЭС вниз по течению;
Оскол – на участке от устья до плотины Краснокольской ГЭС;
Северский Донец – на участке от села Студенок до села Каменка Изюмского района Харьковской области; на участке от автострадного моста с. Богородчино до с. Маяки; от Райгородской плотины до залива Мертвый Донец.
на участке от плотины ЛТЭС (г.Счастье) до устья реки Евсуг, включая 1,5 км русла этой реки вверх по течению;
Деркул – на участке от села Герасимовка до устья;
Тетерев с поймой – на участке от устья до с. Приборск;
Быстрица Надворнянская – на участке от начала до с. Пасечная Надворнянского района;
Быстрица Солотвинская – на участке от начала до с. Монастырчане Богородчанского района;
Прут с притоками – в границах территории Карпатского Национального природного парка;
Черный Черемош и Белый Черемош с их притоками – на участке от начала до села Куты Косовского района;
Рыбница с притоками – на всей протяженности в пределах Ивано-Франковской области;
ломница с притоками – на участке от начала до дорожного моста в с. Ровны;
Чечва с притоками – на участке от начала до впадения в Чечвинское водохранилище;
Свича с притоками – на участке от истока до моста в г. Выгода Долинского района;
Лужница с притоками – на участке от начала до дорожного моста в с. Гошев;
Сукель с притоками – на участке от начала до дорожного моста в городе Болехов;
Десна – в ихтиологическом заказнике "Каменная гряда" – участок на расстоянии 1 км в районе пристани г. Новгород – Северский Черниговской области.

Запрещается лов рыбы, добыча водных животных в таких водоемах в следующие сроки:

4.14.2 Азовский регион:

во всех реках с их придаточными системами – с 1 апреля по 31 мая;
в Азовском море, Керченском проливе и заливе Сиваш: камбалы-глоссы – с 1 января по 31 мая, креветок – с 1 июля по 31 июля.

4.14.3 Регион внутренних водоемов:

на период нереста рыбы:
во всех водохранилищах, а также в озерах Волынской и Ровенской областей – с 1 апреля по 10 июня;
в реках, притоках и озерах Закарпатской области – с 25 марта по 15 мая и с 1 сентября по 31 декабря;
р. Днестр со всеми притоками – с 1 апреля по 10 июня;
во всех других реках и их коренных водах – с 1 апреля по 20 мая, а в придаточных – с 1 апеля по 30 июня;
на зимовальных ямах – с 1 ноября до окончания зимнего периода (перечень и границы зимовальных ям, сроки запрета на них ежегодно утверждаются управлениями или инспекциями рыбоохраны и доводятся до сведения населения инспекциями рыбоохраны через средства массовой информации);
на отдельных участках в следующих пределах:
в водохранилищах:
Киевском – с 1 ноября по 30 июня:
от плотины насосной станции на реке Ирпень на расстоянии 3 км в обе стороны и вглубь водохранилища;
Кременчугском – с 1 ноября до конца весеннего запрета на участке от острова "Красный" (48-й буй) вверх до 72 буя шириной по руслу Днепра 1 км;
Днепровском – с 1 марта по 31 августа:
в балке "Гадючья"(Малышевка) от устья до вершины;
в Самарском заливе на участке от Усть-Самарского автодорожного моста вверх по течению до створа: мыс с. Одиннковка-Кремский залив;
с 1 апреля по 31 августа в балках:
Малая Осокоровка – от устья до вершины балок Капустяная и Дубовая;
Вольная – от устья до поселка Отрадное.
Карачуновское – с 1 апреля по 31 августа:
от устья реки Боковенька до с. Христофоровка;
на реке Боковой – с 1 апреля до 31 августа, от устья до с. Софигейковка.
С 1 ноября по 20 мая в реках:
Десна – от Черниговского железнодорожного моста до автодорожного моста в с. шестовица;
перед устьями рек Снов и Убидь – в обе стороны на расстоянии 1 км от устьев;
Убидь – со всеми рукавами от устья до пгт Сосница.

5.Контроль за соблюдением Правил рыболовства

5.1.Контроль за соблюдением Правил рыболовства осуществляют органы рыбоохраны и общественные инспектора охраны окружающей природной среды, и другие специально уполномоченные органы, а также общественные инспектора рыбоохраны.

5.2.В систему органов рыбоохраны входят:
Главное управление охраны, воспроизводства водных живых ресурсов и регулирования рыболовства (Главрыбвод);
бассейновые управления охраны, воспроизводства водных живых ресурсов и регулирования рыболовства (бассейновые управления рыбоохраны);
инспекции охраны, воспроизводства водных живых ресурсов и регулирования рыболовства (инспекции рыбоохраны);
структурные подразделения воспроизводства водных живых ресурсов, их акклиматизации;

5.3.Органы рыбоохраны, обеспечивающие охрану, воспроизводство и государственный контроль использования водных живых ресурсов, в соответствии с законодательством имеют право:
определять водоемы для организации любительского рыболовства, выдавать разрешения на его проведение;
давать обязательные к выполнению указания (предписания) об устранении нарушений по охране, использованию и воспроизводству водных живых ресурсов;
проверять документы на право использования водных живых ресурсов, останавливать суда, другие плавучие и наземные транспортные средства и в случае необходимости проводить их осмотр, а также имущества, орудий рыболовства и добытых водных живых ресурсов.
доставлять лиц, нарушивших законодательство по охране, использованию и воспроизводству водных живых ресурсов, в органы местного самоуправления и органы внутренних дел;
в установленном законодательством порядке применять специальные средства защиты и огнестрельное табельное оружие;
изымать у лиц, нарушивших законодательство по охране, использованию и воспроизводству водных живых ресурсов, орудия лова, плавучие и транспортные средства, оборудование и предметы, являющиеся орудиями правонарушения, незаконно изъятые водные живые ресурсы, а также соответствующие документы;
использовать фотографирование, звукозапись, кино- и видеосъемку как вспомогательные средства для раскрытия нарушений законодательства по охране, использованию и воспроизводству водных живых ресурсов и предупреждения этих нарушений;
вызывать граждан и должностных лиц для предоставления устных или письменных объяснений в связи с нарушением ними законодательства по охране, использованию и воспроизводству водных живых ресурсов;
составлять протоколы и в установленном порядке рассматривать дела об административных правонарушениях законодательства по охране, использованию и воспроизводству водных живых ресурсов;
беспрепятственно посещать предприятия, учреждения, организации, украинские и иностранные суда, плавучие средства, которые осуществляют добычу и переработке рыбы, других водных живых ресурсов в зоне юрисдикции Украины, гидротехнические сооружения, а также территории природно-заповедного фонда Украины с целью осуществления контроля за соблюдением законодательства по охране, использованию и воспроизводству водных живых ресурсов;
принимать участие в проведении государственной экологической экспертизы соответствующих проектов осуществления хозяйственной и другой деятельности;
определять по утвержденным в установленном законодательством порядке методикам и таксам размеры ущербов, нанесенных рыбному хозяйству вследствие нарушения правил рыболовства, размеры взысканий за незаконную добычу (сбор) или уничтожение ценных видов рыб и водных живых ресурсов;
предъявлять иски о возмещении ущерба и убытков, нанесенных предприятиями, учреждениями, организациями и гражданами вследствие нарушения законодательства по охране, использованию и воспроизводству водных живых ресурсов;
определять время запрета на лов (добычу) водных живых ресурсов на основании обоснований, которые предоставляются научно-исследовательскими организациями.
С целью создания благоприятных условий для нереста рыбы и воспроизводства других водных живых ресурсов указанные сроки могут быть перенесены на 10 дней в ту или иную сторону (в зависимости от гидрометеорологических условий), без изменения общей продолжительности периода запрета;
разрешать в запретный период осуществление любительского лова рыбы и водных беспозвоночных в соответствующем количестве установленных орудий лова, за исключением мест нереста рыбы, зимовки или массового скопления водных живых ресурсов.

6.Ответственность за нарушение Правил рыболовства

6.1.Лица, виновные в нарушении настоящих Правил рыболовства, несут ответственность в установленном законодательством порядке.

6.2.Ущерб, нанесенный гражданами Украины, иностранцами и лицами без гражданства незаконным (с нарушением Правил рыболовства) выловом, добычей или уничтожением ценных видов рыб, водных беспозвоночных и водных растений в рыбохозяйственных водоемах, возмещается нарушителями в соответствии с таксами, утвержденными постановлением Кабинета Министров Украины от 19 января 1998 г. № 3.

6.3.Применение мер административной или уголовной ответственности не освобождает виновных лиц от возмещения в полном объеме ущерба, нанесенного рыбному хозяйству вследствие нарушения настоящих Правил рыболовства.

6.4.Незаконно выловленные водные живые ресурсы подлежат изъятию в установленном законодательством порядке. МИНИМАЛЬНЫЕ РАЗМЕРЫ (В СМ) РЫБ И ВОДНЫХ БЕСПОЗВОНОЧНЫХ, РАЗРЕШЕННЫХ К ВЫЛОВУ РЫБОЛОВАМИ-ЛЮБИТЕЛЯМИ

ПОСТАНОВА КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ 13 серпня 1999 р. № 1490

Про затвердження Порядку умов використання рибних та інших водних живих ресурсів виключної (морської) економічної зони України Відповідно до статті 9 Закону України "Про виключну (морську) економічну зону України" Кабінет України постановляє:

1. Затвердити Порядок умови використання рибних та інших водних живих ресурсів виключної (морської) економічної зони України іноземними юридичними фізичними особами (додається).
2. Установити, що використання рибних та інших водних живих ресурсів виключної (морської) економічної зони України юридичними фізичними особами України здійснюється відповідно до Тимчасового порядку ведення рибного господарства здійснення рибальства, затвердженого постановою Кабінету України 28 вересня 1996р. №1192.
3. Державному комітету рибного господарства. Державному комітету у справах охорони державного кордону, Міністерству охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки та органам на місцях забезпечити контроль за дотриманням іноземними юридичними та фізичними особами Порядку умов використання рибних та інших водних живих ресурсів виключної (морської) економічної зони України.
4. Міністерству закордонних справ поінформувати уряди прибережних країн Чорного моря про набрання чинності Порядком умовами використання рибних та інших водних живих ресурсів виключної (морської) економічної зони України.

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету України 13 серпня 1999 р. № 1490

Порядок умови використання рибних та інших водних живих ресурсів виключної (морської) економічної зони України іноземними юридичними фізичними особами.

1. Цей порядок встановлює правила лову, добування та використання рибних та інших водних живих ресурсів виключної (морської) економічної зони України іноземними юридичними та фізичними особами (далі — користувачі.

Використання рибних та інших водних живих ресурсів (далі — водні живі ресурси охорона відтворення у виключній (морській) економічній зоні України, а також охорона використання запасів анадромних видів риб здійснюються користувачами на підставі законодавства України, міжнародних договорів України, а також цього Порядку.

2. Терміни, що використовуються в цьому Порядку, мають таке значення:
територіальні води (територіальне море) України - смуга прибережних морських вод завширшки 12 морських миль, що відлічуються найбільшого відпливу як на материку, так на островах, що належать Україні;
виключна (морська) економічна зона — вживається в значенні згідно статтею 2 Закону України "Про виключну (морську) економічну зону України":
водні живі ресурси —сукупність біологічних організмів, життя яких постійно або на окремих стадіях розвитку неможливе без перебування у воді.
До водних живих ресурсів виключної (морської) економічної зони належать: морські риби на всіх стадіях розвитку, морські ссавці, водні безхребетні, в тому числі молюски (головоногі, черевоногі, двостулкові), ракоподібні, черви, голкошкірі, губки, кишковопорожнинні, водорості та водні організми; спеціального використання водних живих ресурсів — дозволені обсяги вилучення (добування, вилову, збирання) водних живих ресурсів; квота спеціального використання водних живих ресурсів — частка водних, живих ресурсів, встановлена для конкретного користувача водних живих ресурсів, на основі якої видається дозвіл на використання; дозвіл на промисел водних живих ресурсів — офіційний документ суворої звітності, який засвідчує право користувача на спеціальне використання водних живих ресурсів на промислових ділянках відповідно до затверджених та виділених квот; анадромні види риб — види риб, здійснюють нагул у морських водоймах, після чого мігрують до прісноводних водойм для нересту; промисловий лов, добування, збирання водних живих ресурсів (далі — промисел) — використання водних живих ресурсів, перебувають у стані природної волі, шляхом вилучення з природного середовища.

3. Використання водних живих ресурсів здійснюється за умов:
гарантування безпечного екологічного середовища для існування водних живих ресурсів, недопущення його погіршення;
обов'язкового дотримання екологічних норм, правил використання водних живих ресурсів;
збереження видової різноманітності у виключній (морській) економічній зоні;
запобігання загибелі водних живих ресурсів час добування здійснення судноплавства;
сприяння природному відтворенню водних живих ресурсів;
дотримання законодавства щодо збереження водних живих ресурсів та видів, занесених до Червоної книги України;
дотримання обов'язкових для України норм міжнародного права щодо здійснення промислу водних живих ресурсів;
надання допомоги водним живим ресурсам, яким загрожує загибель у разі виникнення стихійного лиха або внаслідок інших причин;
сприяння природному відтворенню водних живих ресурсів шляхом проведення біотехнічних робіт, спрямованих на поліпшення умов середовища існування, здійснення заходів щодо штучного відтворення.

4. Використання водних живих ресурсів здійснюється за плату відповідно до законодавства України та за спеціальними дозволами, виданими користувачам на кожне судно Головним управлінням охорони, відтворення водних живих ресурсів регулювання рибальства Держкомрибгоспу (далі — Головрибвод) у межах затверджених Мінекобезпеки на основі біологічних обгрунтувань.

5. органи іноземних держав, уклали з Україною договір про здійснення промислу у виключній (морській) економічній зоні України, подають Головрибводу заявки на одержання дозволу на ведення промислу у виключній (морській) економічній зоні України згідно з додатком 1.
Заявки подаються до 1 вересня окремо на кожне судно у трьох примірниках українською мовою мовою держави, яка подає. У разі коли заявки подаються на декілька суден, вони групуються за видами районами промислу.
Головрибвод у десятиденний термін розглядає заявки, приймає рішення на одержання користувачами дозволів (на кожне судно) на ведення промислу водних живих ресурсів у виключній (морській) економічній зоні України (додаток 2) та інформує заявника про надання дозволу зазначенням місця, часу промислу про порядок одержання дозволу. У разі відмови у наданні дозволу Головрибвод у п'ятиденний термін повідомляє про це заявника. Термін дозволу визначає Головрибвод, але не більше 12 місяців.
У разі необхідності внесення змін до виданого дозволу користувачі можуть звернутися до Головрибводу заявкою про внесення. Заявка про внесення змін розглядається у тому ж порядку, що й заявка на одержання дозволу.

6. Про видані дозволи Головрибвод у десятиденний термін інформує Держкомкордон та Мінекобезпеки.

7. дозволу може бути припинена Головрибводом у разі:
закінчення терміну, на який цей дозвіл було видано;
добровільної відмови користувача нього або якщо потреба у його використанні відпала;
систематичного чи грубого порушення користувачами визначеного порядку спеціального використання водних живих ресурсів, умов дозволів на використання, норм, правил рибальства та інших вимог в галузі охорони, використання відтворення цих ресурсів;
різкого погіршення біологічного стану водних живих ресурсів та умов існування, зниження рибопродуктивності, погіршення видового складу та якості внаслідок природних чинників або порушення природокористування з вини користувачів;
надходження органів Мінекобезпеки та Держкомкордону вимог про припинення або обмеження спеціального використання водних живих ресурсів.

8. Користувачі зобов'язані:
перед початком робіт у виключній (морській) економічній зоні України викликати представника Головрибводу з метою супроводження судна, який забезпечується за рахунок користувача харчуванням помешканням за нормами, передбаченими для офіцерського складу, та вільний доступ до засобів зв'язку, документації, суднового, промислового та технологічного журналів, навігаційних карт, технологічного процесу добування та переробки водних живих ресурсів;
надавати Головрибводу інформацію (за 24 години) про вхід у виключну (морську) економічну зону України вихід з з обов'язковим проходженням визначених точок контролю в порядку, встановленому Держкомрибгоспом та Держкомкордоном;
надавати Головрибводу щодекади інформацію про промисел водних живих ресурсів у виключній (морській) економічній зоні України щомісяця — про результати промислу.
9. Кожне судно повинно мати:
оригінал дозволу на ведення промислу водних живих ресурсів у виключній (морській) економічній зоні;
промисловий журнал та журнал обліку прийнятих водних живих ресурсів, сигнальні розпізнавальні знаки;
марковані знаряддя лову зазначенням назви судна, держави, номера дозволу порядкового номера знаряддя лову;
УКХ-радіостанцію, яка повинна постійно працювати на прийом на 16 міжнародному каналі завірену власником судна схему розташування трюмів зазначенням розмірів, форму гарантії країни прапору (додаток 3).

10. Судна, що мають промислове обладнання не одержали дозволу на право промислу, повинні повідомити прикордонні війська про вхід у виключну (морську) економічну зону України. Знаряддя лову повинно бути розтакелажено знаходитись у трюмі.

11. Капітанам морських рибних портів забороняється випускати з портів на промисел судна у разі нечіткого нанесення на них бортових назв номерів, відсутності у капітана оформленого дозволу на використання водних живих ресурсів.

12. Використання анадромних видів риб здійснюється виходячи з першочергової заінтересованості в запасах. Збереження запасів зазначених видів риб здійснюється шляхом вжиття Держкомрибгоспом, Держкомкордоном та Мінекобезпеки відповідних заходів.

13. Державний контроль у галузі охорони, використання відтворення водних живих ресурсів у виключній (морській) економічній зоні України здійснюють Держкомрибгосп, Держкомкордон, Мінекобезпеки та органи на місцях у межах компетенції, державні а також органи місцевого самоврядування умежах компетенції державні а також органи місцевого самоврядування відповідно до діючого законодавства України.
Особи, винні у порушенні цього Порядку та інших нормативно-правових актів України в галузі охорони, використання відтворення водних живих ресурсів, несуть дисциплінарну, адміністративну, кримінальну цивільно-правову відповідальність згідно законодавством України.
Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної кримінальної відповідальності не звільняє винних осіб компенсації в повному обсязі шкоди, завданої водним живим ресурсам.
Незаконно виловлені (добуті) водні живі ресурси, виготовлена з них продукція, а також знаряддя правопорушення підлягають конфіскації в установленому законодавством порядку.

ЗАТВЕРДЖЕНО
Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України
8 лютого 1999 р. N 166
Положення про водно-болотнi угiддя загальнодержавного значення

Загальна частина

1. Це Положення визначає єдинi вимоги (критерiї) до угiдь, якi можуть бути вiднесенi до водно-болотних угiдь загальнодержавного значення, порядок їх оголошення такими, а також режим охорони та користування природними ресурсами в їх межах.

2. Водно-болотними угiддями загальнодержавного значення оголошуються цiннi природнi комплекси болiт, заплавних лук i лiсiв, а також водних об'єктiв - природних або штучно створених, постiйних або тимчасових, стоячих або проточних, прiсних, солонкуватих або солоних, включаючи морськi акваторiї.

3. Територiї (акваторiї), оголошенi водно-болотними угiддями загальнодержавного значення, є складовою частиною системи природних територiй, що перебувають пiд особливою охороною. Одночасно вони можуть мати статус територiй чи об'єктiв при-родно-заповiдного фонду України.

4. Вимоги (критерiї), за якими водно-болотнi угiддя можуть бути вiднесенi до водно-болотних угiдь загальнодержавного значення:
а) щодо типовостi або унiкальностi водно-болотного угiддя:
є типовими для водно-болотних угiдь бiогеографiчного регiону;
є типовими для водно-болотних угiдь декiлькох бiогеографiчних регiонiв;
є типовими для водно-болотних угiдь, що вiдiграють значну гiдрологiчну, бiологiчну та екологiчну роль у басейнi великої рiчки або морського узбережжя;
є рiдкiсними або унiкальними водно-болотними угiддями для певного бiогеографiчного регiону;
б) щодо видового складу рослинного та тваринного свiту:
є середовищами iснування комплексу рiдкiсних i таких, що перебувають пiд загрозою зникнення, видiв рослин i тварин або значної чисельностi особин одного чи декiлькох таких видiв;
є особливо цiнними для пiдтримання бiологiчного рiзноманiття регiону;
є особливо цiнними як середовища iснування видiв рослин i тварин на критичних стадiях їх життєвого циклу;
є особливо цiнними як середовища iснування для одного або бiльше ендемiчних видiв рослин чи тварин, їх угруповань;
в) щодо водоплавних птахiв:
є мiсцем регулярного перебування понад 20 тис. особин во-доплавних птахiв;
є особливо цiнними для пiдтримання значної чисельностi особин окремих груп водоплавних птахiв, що значною мiрою визначає цiннiсть водно-болотних угiдь, їх продуктивнiсть та рiзноманiття;
є мiсцем регулярного перебування не менш як 1 вiдсотка бiогеографiчної популяцiї одного виду або пiдвиду водоплавних птахiв;
г) щодо стану iхтiофауни:
є цiнними для збереження унiкальних природних фаунiстичних комплексiв;
є важливими мiсцями нересту, нагулу та зимiвлi мiсцевих видiв риб, що мають визначальне значення для пiдтримання їх популяцiй.

5. До водно-болотних угiдь загальнодержавного значення належать типовi, рiдкiснi або унiкальнi природнi водно-болотнi комплекси, якi вiдiграють важливу роль у водно-болотних та сумiжних з ними екосистемах, мають значну природоохоронну, рекреацiйну, наукову та естетичну цiннiсть i вiдповiдають хоча б одному iз вищезазначених критерiїв.

Порядок оголошення певних територiй (акваторiй)водно-болотними угiддями загальнодержавного значення

6. Питання про оголошення певних територiй (акваторiй) водно-болотними угiддями загальнодержавного значення розглядається Мiнекобезпеки за поданням наукових установ, громадських органiзацiй або iнших заiнтересованих пiдприємств, установ, органiзацiй та громадян.

7. Подання має мiстити обгрунтування щодо вiдповiдностi водно-болотних угiдь вимогам (критерiям) до водно-болотних угiдь загальнодержавного значення, вiдомостi про мiсцезнаходження, площу, характер використання, користувачiв (власникiв) земельних дiлянок та природних ресурсiв, вiдповiдний картографiчний матерiал згiдно з проектами землеустрою тощо.

8. Мiнекобезпеки розглядає подання в мiсячний термiн. У разi наявностi пiдстав для оголошення територiй (акваторiй) водно-болотними угiддями загальнодержавного значення Мiнекобезпеки погоджує питання про їх оголошення водно-болотними угiддями загальнодержавного значення з вiдповiдними користувачами (власниками) земельних дiлянок та природних ресурсiв, а також з органами мiсцевого самоврядування.

9. Погоджений з Держводгоспом, Держкомлiсгоспом, Держком-рибгоспом (якщо до водно-болотних угiдь належать рибогоспо-дарськi воднi об'єкти) та iншими заiнтересованими центральними органами виконавчої влади проект рiшення про оголошення таких територiй (акваторiй) водно-болотними угiддями загальнодержавного значення Мiнекобезпеки подає на розгляд Кабiнету Мiнiстрiв України.

10. У разi виявлення невiдповiдностi водно-болотного угiддя загальнодержавного значення вимогам (критерiям) до вод-но-болотних угiдь загальнодержавного значення за поданням власникiв землi та землекористувачiв, якi взяли на себе охо-роннi зобов'язання, Мiнекобезпеки готує проект рiшення Кабiне-ту Мiнiстрiв України про скасування статусу водно-болотного угiддя загальнодержавного значення.

Режим охорони i користування природними ресурсами на територiях (акваторiях) водно-болотних угiдь загальнодержавного значення

11. Охорона i користування природними ресурсами водно-болотних угiдь (їх дiлянок) загальнодержавного значення, що пе-ребувають у межах територiй та об'єктiв природно-заповiдного фонду, здiйснюється вiдповiдно до Закону України «Про природ-но-заповiдний фонд України» та положень про них.

12. Земельнi дiлянки в межах територiй (акваторiй), що оголошуються водно-болотними угiддями загальнодержавного значення, у землекористувачiв (власникiв землi) не вилучаються. Спецiальне використання природних ресурсiв у межах таких угiдь здiйснюється за погодженням з користувачами (власниками) земельних дiлянок та природних ресурсiв.

Власники землi та землекористувачi повиннi забезпечувати екологiчно безпечний режим господарювання i користування при-родними ресурсами в межах водно-болотних угiдь згiдно з вимо-гами природоохоронного законодавства та цього Положення, взя-тим на себе охоронним зобов'язанням.

13. У межах водно-болотних угiдь (їх дiлянок) загально-державного значення, якi не належать до територiй та об'єктiв природно-заповiдного фонду, забороняється:
а) проведення всiх видiв мелiоративних та будь-яких iнших робiт (вибуховi роботи, видобування корисних копалин тощо), що можуть призвести до погiршення цих угiдь або їх знищення;
б) порушення режимiв використання водоохоронних зон та прибережних захисних смуг, смуг вiдведення, берегових смуг водних шляхiв, зон санiтарної охорони водних об'єктiв, особливостей користування малими рiчками;
в) скидання у водний об'єкт забруднених виробничих та господарсько-побутових стiчних вод;
г) будiвництво будь-яких споруд (крiм гiдротехнiчних, гiдрометричних та лiнiйних), у тому числi баз вiдпочинку, дач, гаражiв та стоянок автомобiлiв, що не пов'язане iз забезпеченням охорони водно-болотного угiддя та пiдтриманням його оптимального гiдрологiчного режиму;
д) розорювання земель (крiм пiдготовки грунту для залуження i залiснення), а також садiвництво та городництво;
е) зберiгання та застосування на їх територiях (акваторiях) пестицидiв, отрутохiмiкатiв i добрив:
є) влаштування лiтнiх таборiв для худоби;
ж) миття та обслуговування транспортних засобiв i технiки;
з) влаштування звалищ смiття, гноєсховищ, вигребiв, полi-гонiв i накопичувачiв побутових та промислових вiдходiв (рiдких i твердих), стiчних вод, кладовищ, скотомогильникiв, полiв фiльтрацiї тощо;
и) iншi види дiяльностi згiдно з природоохоронним законодавством.

14. На всi водно-болотнi угiддя загальнодержавного значення складаються паспорти, ведення яких покладається на органи Мiнекобезпеки на мiсцях. Користувачi i власники земельних дiлянок та iнших природних ресурсiв у межах водно-болотних угiдь зобов'язанi надавати iнформацiю про їх стан та iншi данi, необхiднi для ведення паспортiв.

Мiнекобезпеки та його органи на мiсцях забезпечують вине-сення в натуру (на мiсцевiсть) з установленням спецiальних знакiв меж водно-болотних угiдь загальнодержавного значення, якi наносяться на плани та картографiчнi зображення вiдповiд-них земельних дiлянок. Режим цих водно-болотних угiдь врахо-вується в усiх видах проектно-планувальної документацiї.

15. Заходи щодо збереження водно-болотних угiдь загально-державного значення здiйснюються за рахунок коштiв пiдп-риємств, установ, органiзацiй, iнших землевласникiв та земле-користувачiв, на територiї яких вони знаходяться, а також за рахунок благодiйних фондiв, мiжнародних грантiв та iнших джерел фiнансування.

16. Державний контроль за дотриманням фiзичними та юридичними особами природоохоронного законодавства в межах водно-болотних угiдь загальнодержавного значення здiйснюють Мiне-кобезпеки, його органи на мiсцях та iншi спецiально уповноваженi державнi органи.

17. У разi вiдповiдностi територiй (акваторiй), оголошених водно-болотними угiддями загальнодержавного значення, вимогам (критерiям) до водно-болотних угiдь мiжнародного значення, визначеним рiшеннями конференцiй Договiрних сторiн Конвенцiї про водно-болотнi угiддя, що мають мiжнародне значення, головним чином як середовища iснування водоплавних птахiв, Мiнекобезпеки в установленому порядку подає вiдповiднi матерiали до Бюро цiєї Конвенцiї для включення зазначених територiй (акваторiй) до Списку водно-болотних угiдь мiжнародного значення.

Пiсля включення водно-болотних угiдь загальнодержавного значення до цього Списку та отримання вiдповiдних дипломiв вони набувають статусу водно-болотних угiдь мiжнародного значення, про що Мiнекобезпеки повiдомляє заiнтересованi центральнi та мiсцевi органи виконавчої влади, а також користувачiв (власникiв) земельних дiлянок та природних ресурсiв.

18. Режим охорони i користування природними ресурсами на територiях (акваторiях) водно-болотних угiдь мiжнародного значення встановлюється вiдповiдно до цього Положення.

ПОРЯДОК
здійснення любительського і спортивного рибальства

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 18 липня 1998 року № 1126

Загальні положення

1. Згідно з цим Порядком у рибогосподарських водоймах України (за винятком водойм, які знаходяться у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, риборозплідних господарств, водойм, які мають обмеження щодо їх спеціального використання (питні, технічні тощо), а також водойм або їх ділянок, на яких лов (добування водних живих ресурсів заборонено) дозволяється здійснення любительського і спортивного рибальства всім громадянам України, іноземним громадянам, а також особам без громадянства.

2. Терміни, що використовуються в цьому Порядку, мають таке значення:
водні живі ресурси – сукупність водних організмів, життя яких неможливе без перебування (знаходження) у воді.
До водних живих ресурсів належать:
прісноводні, морські, анадромні риби на всіх стадіях розвитку;
круглороті;
морські ссавці;
водні безхребетні, у тому числі молюски головоногі, черевоногі, двостулкові;
ракоподібні, черев’яки, голошкірі, губки, кишковопорожнинні, наземні безхребетні у водній стадії розвитку, інщі водні тварини;
водорості, вищі водні рослини;
водойми – сформовані природою або створені штучно об’єкти ландшафту чи геологічні структури, де зосереджуються води (річка, озеро, море, водосховище, канал, водоносний горизонт);
рибогосподарські водойми – водні об’єкти, які використовуються чи можуть використовуватися для вирощування та лову (добування) водних живих ресурсів або мають значення для відтворення їх запасів;
рибогосподарськи водойми загального користування – водні об’єкти, на яких здійснюється любительське і спортивне рибальство на умовах загального використання водних живих ресурсів без надання спеціального дозволу на їх використання та без закріплення цих водних об’єктів за окремими особами;
любительське рибальство – лов (добування) водних живих ресурсів для особистих потреб знаряддями лову, передбачених правилами любительського і спортивного рибальства;
спортивне рибальство – вид любительського рибальства з установленням певних вимог за умовами проведення спортивних змагань або кваліфіційних нормативів.

Використання водних живих ресурсів.

3. На рибогосподарських водоймах (їх ділянках) загального користування любительське і спортивне рибальство здійснюється безоплатно.
Уразі коли водні живі ресурси зосереджуються у певних місцях на рибогосподарських водоймах протягом тривалого часу, любительське і спортивне рибальство здійснюється за плату та за наявності дозволу на спеціальне використання водних живих ресурсів із застосуванням певних знарядь лову (добування) на окремих ділянках рибогосподарськіх водойм у визначені терміни та з обов’язковим дотриманням правил рибальства і норм вилову.
Плата за спеціальне використання водних живих ресурсів, що встановлюється Держкомрибгоспом за погодженням з Мінфіном, справляється відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 1996 року № 1073.
Обчислення та внесення платежів за спеціалне використання водних живих ресурсів здійснюється відповідно до інструкції, затвердженої Держкомрибгоспом.

4. Контроль за обчисленням і внесенням плати за спеціальне використання водних живих ресурсів здійснюють державні податкові адміністрації та органи рибоохорони Держкомрибгоспу.

Визначення водойм (їх ділянок) та умови використання водних живих ресурсів для любительського і спортивного рибальства.

5. Рибогосподарські водойми (їх ділянки) та умови використання водних живих ресурсів для любительського і спортивного рибальства визначаються органами рибоохорони Держкомрибгоспу на підставі біологічних та наукових обгрунтовувань.

На окремих водоймах, де науково-дослідні організації проводять дослідження, обгрунтовані пропозиції щодо визначення рибогосподарських водойм (їх ділянок) для любительського і спортивного рибальства вносяться Держкомрибгоспу іхтіологічними службами органів рибоохорони.

6. Рибогосподарські водойми (їх ділянки) можуть надаватися в установленому законодавством порядку громадським організаціям для здійснення любительського і спортивного рибальства.

7. На рибогосподарських водоймах (їх ділянках), визначених для любительського і спортивного рибальства, забороняється промислове рибальство, за винятком проведення відлову старшовікових груп риб, меліоративного і контрольного лову (добування) водних живих ресурсів, відлову риби з метою запобігання її загибелі, заготівлі плідників для риборозведення. Лов (добування) зазначених водних живих ресурсів здійснюється у порядку спеціального використання.

8. Підводне полювання здійснюється на рибогосподарських водоймах (їх ділянках), визначених для любительського і спортивного рибальства без аквалангів та інших автономних дихальних пристроїв.

Загальні засади любительського і спортивного рибальства.

9. Вимоги щодо здійснення любительського і спортивного рибальства та застосування знарядь і способів лову (добування), нормі, заборонені місця і його терміни, встановлюються правилами любительського і спортивного рибальства за басейно-територіальним принципом (далі – правила рибальства), які затверджуються Держкомрибгоспом за погодженням з Мінекобезпеки.
У правилах рибальства передбачаються:
-територія, норми лову (добування) за вагою та поштучно (заборонені та знаряддя і способи), заборонені місця, терміни заборони лову (добування) водних живих ресурсів, мінімальний розмір риб та інших водних живих ресурсів, умови проведення спортивних змагань з рибальства і підводного полювання;
-умови використання маломірних суден, особливо в нерестовий період, на шляхах міграції і в місцях зосередження водних живих ресурсів.

10. Громадяни, які займаються любительським і спортивним рибальством, зобов'язані:
-виконувати на відповідних рибогосподарських водоймах (їх ділянках) правила рибальства;
-не скидати у рибогосподарські водойми, на їх береги і на лід цих водойм нафтопродукти, стічні води, які містять забруднюючі речовини понад встановлені нормативи, та інші відходи промислових, комунальних, сільськогосподарських, транспортних та інших підприємств;
-під час здійснення рибальства у порядку спеціального використання мати при собі необхідні документи і пред'являти їх працівникам органів рибоохорони Держкомрибгоспу або інших спеціально уповноважених на те органів;
-не допускати знищення (пошкодження) покажників, щитів, аншлагів та інших знаків, установлених на водоймах або на їх берегах.

11. Під час здійснення любительського і спортивного рибальства забороняється:
1) добуванння протягом року будь-яких морських звірів;
2) проведення без погодження з органами рибоохорони Держкомрибгоспу та дозволу Мінекобезпеки акліматизації, переселення і розведення нових для фауни або генетично змінених водних живих ресурсів;
3) організація змагань з рибальства в період нересту риби;
4) затсосування без дозволу органів рибоохорони Держкомрибгоспу нових знарядь і способів лову (добування) і будь яких пристосувань до них, заборонених правилами рибальства;
5) знаходженння на рибогосподарських водоймах або поблизу них з вибуховимичи отруйними речовинами, а також із знаряддями лову (добування), застосування яких в даний час та в даному місці заборонено;
6) продаж фізичними або юридичними особами, які не мають на це дозволу, сіткових матеріалів, знарядь лову (добування) і будь яких пристосувань до них, заборонених правилами рибальства;
7) продаж водних живих ресурсів та продуктів їх переробки без наявності документа, який підтверджує законність їх придбання, та сертифіката якості;
8) миття у рибогосподарських водоймах або в їх прибережнних смугах транспортних засобів, а також проведення робіт, які негативно впливають на стан водойм;
9) зупинка плавзасобів в заборонених для рибальства місцях, за винятком зупинок біля населених пунктів та випадків крайньої необхідності (шторм, туман, аварія тощо);
10) пересування автотранспортних засобів поо кризі рибогосподарських водойм у період льодоставу (за винятком спеціально обладнаних льодових трас);
11) лов (добування) риби та інших водних живих ресурсів, занесених до Червоної книги України;
12) вивезення (винесення) риби, раків та інших водних живих ресурсів у кількості, що перевищує добову норму лову (добування), або заборонених до лову (добування) правилами рибальства;
13) вилучення із води знарядь лову (добування), які належать іншим особам;
14) лов (добування) водних живих ресурсів:
-із застосуванням вибухових і отруйних речовин, електроструму, колючих знарядь лову, вогнепальної та пневматичної зброї (за винятком гарпунних рушниць для підводного полювання), промислових та інших знарядь лоову (добування), виготовлених із сіткоснасних чи інших матеріалів усіх видів і найменувань, способу багріння, спорудження гаток, запруд та спускання води з рибогосподарських водойм;
-у каналах теплоенергоцентралей, підводних або скидних каналах електростанцій;
-у підводних і магістральнних каналах, відводах рибогосподарських та меліоративних систем, в шлюзових каналах тощо;
-у новостворених водосховищах (до особливого розпорядження);
-з незареєстрованих плавзасобів або таких, що не мають на корпусі чіткого реєстраційного номера (за винятком веслових човнів);
-з човнів або інших плавзасобів на промислових ділянках, закріплених за користувачами водних живих ресурсів;
-на промислових ділянках (тоні, плави, місця встановлення промислових знарядь лову тощо);
-у водоймах риборозплідних господарств;
-у верхніх б'єфах гребель на відстані ближче ніж за 500 метрів;
-поблизу мостів, які охороняються в межах режимних зон охорони;
-у радіусі 500 метрів навколо риборозплідних господарств.

Контроль за дотриманням правил рибальства.

12. Контроль за дотриманням правил рибальства здійснюють органи рибоохорони Держкомрибгоспу та інші спеціально уповноважені на те органи, а також громадські інспектори рибоохорони.

13. До системи органів рибоохорони входять:
-Головне управління охорони, відтворення водних живих ресурсів і регулювання рибальства (Головрибвод);
-басейнові управління охорони, відтворення водних живих ресурсів і регулювання рибальства (басейнові упраління рибоохорони);
-інспекції відтворення водних живих ресуррсів і регулювання рибальства (інспекції рибоохорони);
-структурні підрозділи відтворення водних живих ресурсів, їх акліматизації.

14. Головрибвод та його органи на місцях:
-в установленому законодавством порядку визначають терміни заборони на лов (добування) водних живих ресурсів на підставі обгрунтувань, що подаються науково-дослідними організаціями. З метою створення сприятливих умов для нересту риби та інших водних живих ресурсів зазначені терміни можуть бути перенесені цими органами раніше (пізніше), але не більш як на 10 днів (залежно від гідрометеорологічних умов) без зміни загальної тривалості періоду заборони;
-визначають межу нерестових ділянок та зимувальних ям, а за даними гідрометслужби – дату льодоставу і дату скресання криги;
-визначають місця, на яких заборонено лов (добування) водних живих ресуррсів;
-дозволяють у заборонений період здійснювати любительський і спортивний лов (добування) водних живих ресурсів у відповідній кількості та відповідними знаряддями лову (добування), за виннятком місць нересту, зимівлі або масового зосередження водних живих ресурсів;
-на підставі обгрунтувань, що надаються науково-дослідним організаціям, визначають рибоогосподарські водойми (їх ділянки), де впроваджується любительське і спортивне рибальство на умовах загального або спеціального використання водних живих ресурсів.

15. Органи рибоохорони Держкомрибгоспу , що здійснюють державний контроль та управління в галузі використанння, охорони і відтворення водних живих ресурсів відповідно до законодавства, мають право:
-перевіряти документи на право використання водних живих ресурсів, зупиняти суда, інші плавучі та наземні транспортні засоби у разі потреби проводити їх огляд, а також огляд речей, знарядь лову (добування) і добутих водних живих ресурсів;
-складати протоколи і розглядати справи про адміністративні правопорушення з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів у встановленому порядку;
-вилучати у осіб, які порушили законодавство з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів, знаряддя лову (добування), плавучі та наземні транспортні засоби, обладнання і предмети, що були знаряддям правопорушення, незаконно виловлені (добуті) водні живі ресурси, а також відповідні документи;
-доставляти осіб, які порушили законодавство з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів, до органів місцевого самоврядування та органів внутрішніх справ;
-викликати громадян для надання усних або письмових пояснень у зв'язку з порушенням ними законодавства з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів;
-визначати за затвердженими в установленому законодавством порядку методиками і таксами обсяги збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення правил рибальства, розміри стягнень за незаконне добування (збирання) або знищення цінних видів риб та інших водних живих ресурсів і подавати позови про їх відшкодування;
-використовувати фотографування, звукозапис, кіно- і відеознімання як допоміжні засоби для запобігання і розкриття порушень законодавства з питань охорони, використанння і відтворення водних живих ресурсів.

Відповідальність за порушення законодавства у галузі охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів.

16. Особи, винні в порушеннні цього порядку та відповідних нормативно-правових актів у галузі охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів, несуть відповідальність в установленому законодавством порядку.

17. Застосування заходів адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних осіб від відшкодування у повному обсязі збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення правил рибальства.

18. Незаконно виловлені (добуті) водні живі ресурси підлягають вилученню в установленому законодавством порядку.

Перелік промислових ділянок рибогосподарських водних частин*.

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету України
22 травня 1996 року № 552

Чорне море з лиманами, протоками та затоками;
Азовське море з лиманами, затоками, включаючи Сиваш;
Басейн р. Дніпро з лиманами, водосховищами;
Басейн р. Дністер з лиманами, водосховищами;
Басейн р. Сіверський Донець з водосховищами;
Басейн р. Південний Буг з водосховищами та лиманами;
Басейн р. Західний Буг з водосховищами;
Басейн р. Дунай;
Водойми – охолоджувачі енергетичних технічні водойми;
Озера.

* Крім тих, що входять до складу територій та природно-заповідного фонду, заборонених зон біля мостів гідротехнічних споруд, місць інтенсивного судноплавства (порти, судноплавні шляхи) та інших заборонених для промислового рибальства ділянок, визначаються Мінрибгоспом, Мінекобезпеки, Держводгоспом та іншими спеціально уповаженими на те державними органами.

ПОСТАНОВА КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ №399 01 червня 1993 р.

"Про розміри компенсації за добування /збирання/ та шкоду, заподіяну видам тварин рослин, знесеним до червоної книги України"

Відповідно до положення про Червону Книгу України затвержену постановою Верховної Ради України 29 жовтн 1992 р. "Про Червону Книгу України"(Відомості Верховної Ради України, 1992 р.Ж, №52 ст 686), Кабінет України постановляє:

1.Затвердити такси для обчислення розміру компенсації за шкоду, заподіяну будь-якими підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним добуванням/збиранням/ або знищенням чи пошкодженням:
тварин з числа видів, занесенних до Червоної книги Українїи, постійно або тимчасово перебувають у при родних умовах на территорії України, в межах териториальних вод, континентального шельфу та виключної /морської/ економічної зони /додаток №1/;
тварин з числа видів, занесенних до Червоної книги Українїи,шляхом погіршення середовища перебування, у випадках, коли неможливо підрахувати абсолютну кількість загиблих тварин /додаток 2/;

2. Розмір компенсації шкоди обчислюється за вказанними таксами службовими особами Міністерства охорони навколишнього природного середовища, його органів на місцях та інших спеціао уповноваженних на те органів державної виконавчої влади, яким надано право накладання адміністративних стягнень.

3. Установити , що за добування /збирання/ на підставі дозволів для наукових та селекційних цілей видів тварин рослин, занесенних до Червоної книги Українїи, гнізд, яєць, плодів, насіння, частин або продуктів цих тварин рослин, сплачується компенсація у 50 відсотків такси за данний вид, зазначенний у додатках 3 до постанови.
У разі коли підприємства, установи й організації здійснюють охорону та відтворення видів тварин рослин, занесенних до червоної книги України компенсація за добування (збирання) встановлюється у 10 відсотків такси за данний вид.
Визначити такою, що втратила чинність, постанову Кбінету України 11 червня 1992 р. №325 "Про посилення охорони запасів цінних видів риб, морських ссавців, водних безхребетних водних рослин" /ЗП України, 1992 р., №7, ст. 154/ у частині, що стосуеться видів тварин рослин, занесенних до Червоної книги України.

5. Ця постанова набуває чинності з 15 червня 1993 р.
ВИТЯГ З ТАКС ПРО РОЗМІРИ КОМПЕНСАЦІЇ ЗА ДОБУВАННЯ (ЗБИРАННЯ) ТА ШКОДУ, ЗАПОДІЯНУ ВИДАМ ТВАРИН РОСЛИН ЗАНЕСЕНИХ ДО ЧЕРВОНОЇ КНИГИ УКРАЇНИ.

ПОСТАНОВА КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ № 448 6 квітня 1998 р.

ПОРЯДОК
справляння плати за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету України
№ 448 6 квітня 1998 р.

1. Цей порядок визначає правила справляння плати за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів, що державною власністю.

2. До спеціального використання належать види користування водними живими ресурсами (за винятком любительського спортивного рибальства у водоймах загального користування), що здійснюється з вилученням (добуванням, збиранням тощо) з природниго середовища.

3. Спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів здійснюється підприємствами, установами, організзаціями та громадянами (далі – користувачами) за наявності дозволів та за відповідну плату.

4. Плата за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів не справляється з:
користувачів, використовують рибні та водні живі ресурси для дальшого відтворення, втому числі штучного, інтродукції, акліматизації та реакліматизації, а також тих, що здійснюють вилучення риби та інших водних живих ресурсів час проведення науково-дослідних, контрольних, меліоративних та інших ловів, пов’язаних з природоохоронною діяльністю, поліпшення довкілля, а також ловів, пов’язаних з проведенням дослідно-конструкторських робіт створення нових конструкцій знарядь лову;
спеціальних господарств, що займаються розведенням та вирощуванням рибних та інших водних живих ресурсів у переданих у користування водних об’єктах.

5. Розмір плати за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів обчислюється з урахуванням виду ресурсів, нормативів, визначених Каінетом україни, квоти вилову.
Плата за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів – це сума авансового платежу за одержання користувачами квот вилову в 5 відсотків вартості квоти, щоквартальна плата за фактичний вилов рибних та інших водних живих ресурсів зменшенням на суму авансового платежу витрат на здійснення в попередні періоди рибоводно-меліоративні роботи та роботи з відтворення рибних та інших водних живих ресурсів.
У разі спеціального використання рибних та інших водних живих ресурсів, для яких не встановлено (квоти) на спеціальне використання, а також коли вилов зазначених ресурсів здійснюється без квотування в межах загального розмір плати обчислюється на основі нормативів плати та фактичних обсягів вилову у звітному періоді. В таких випадках плата справляється щоквартально.

6. Справляння плати здійснюється після отримання в установленому порядку користувачами квот на спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів.
Квоти визначаються Держкомрибгоспом шляхом поділу на частки користувачами.

7. У разі неповного використання квоти вилову рибних та інших водних живих ресурсів внесена за них авансова плата не повертається.
Якщо неповне використання квоти пов’язано стихійним лихом та іншими обставинами, що виникли не з вини користувачів, плата за невикористану зазначених причин частку квоти не справляється.

8. Внесення плати за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів не звільняє користувачів сплати штрафів та відшкодування збитків, заподіяних унаслідок порушення вимог законодавства.
За перевищування квоти вилову користувачі несуть відповідальність згідно з правилами рибальства.

9. плата за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів у межах установлених (квот) відноситься на витрати виробництва.

10. Плата за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів зараховується до Державного бюджету України.
Порядок справляння визначається інструкцією про порядок обчислення та внесення платежів за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів.

11. Платники несуть відповідальність за повноту обчислення своєчасне внесення до бюджету плати за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів.

12. Контроль за довстовірністю звітних даних про обсяги використання рибних та інших водних живих ресурсів здійснюють органи рибоохорони Держкомрибгоспу.

13. Контроль за обчісленням внесенням плати за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів здійснюють державні податкові та органи рибоохорони Держкомрибгоспу.
Нормативні плати за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету України 6 квітня 1998 року № 449

ВИД РЕСУРСІВ Нормативи плати у долларах США за 1 тонну (сплачується у національній валюті України за офіційним курсом Національного банку на день сплати)
Внутрішні водойми, вклю чаючи прісноводні лимани
Амур білий 27,10
Берш 14,40
Білизна 34,50
Верховодка (уклія) 1,94
В’юн 11,60
Йорж 7,00
Карась 8,80
Клепець 9,80
Краснопірка 9,50
Лин 12,60
Лящ 19,00
Окунь 15,20
Підуст 18,40
Плоскирка 9,10
Рибець 19,20
Сазан 21,10
Синець 11,30
Сом 39,50
Судак 27,40
Товстолоб 32,50
Тарань (плітка) 9,20
Тюлька 1,69
Чехоня 19,00
Щука 23,90
В’язь 15,00
Інші види риб 1,80
Раки 21,20
Чорне та Азовське море, включаючи солоні озера та лимани
Атерина (піщанка) 1,85
Барабуля 9,90
Бичок 7,80
Гостроніс 26,50
Камбала калкан 21,10
Камбала глоса 12,90
Катран акула 10,20
Кілька чорноморська 1,81
Лобан 37,20
Луфар 25,40
Мерланг (пікша) 10,70
Морський кіт 5,70
Морська лисиця 4,10
Осетр російській 118,40
Севрюга 118,40
Піленгас 33,50
Пузанок 28,10
Сарган 17,10
Сингіль 37,50
Оселедець дунайський 37,10
Оселедець керченський 28,00
Скумбрія чорноморська 26,80
Ставрида чорноморська 20,10
Хамса азовська 4,77
Хамса чорноморська 3,98
Тюлька 1,69
Форель 20,00
Інші види риб 1,50
Креветки 23,10
Мідії 12,30
Рибець 19,20
Тарань 9,20
Чехоня 19,00
Судак 27,40
Рапана 7,80
Водорості: зостера 0,70
філофора 3,90
цистозіра 3,10

ПОСТАНОВА КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ №123 25 січня 1996 року.

Про затвердження порядку справляння плати за спеціальне
використання диких тварин (витяг)

25 січня 1996 року №123.

Встановити, що розмір шкоди, заподіяної внаслідок понадлімітного, самовільного або іншого незаконного використання чи знищення тварин (з числа видів (груп), наведених у Тимчасовому порядку справляння плати за спеціальне використання диких тварин, обчислюється шляхом збільшення встановлених нормативів за спеціальне використання у п’ять разів.

Тимчасовий порядок справляння плати за спеціальне використання диких тварин.

1. Цей поядок визначає правила справляння плати за спеціальне використання диких тварин, наведені у Тимчасових нормативах плати за спеціаьне використання диких тварин (крім мисливських тварин, рибних запасів, видів тварин, занесених до Червоної книги України), що додаються.

2. Плата за спеціальне використання диких тварин справляється з підприємств, установ, організацій та громадян, за винятком:
наукових установ та організацій, окремих науковців України, здійснюють використання диких тварин у наукових цілях, а також іноземних юридичних та фізичних осіб, залучаються для спільних наукових досліджень, погоджених з центральними органами державної виконавчої влади;
державних зоологічних парків та інших установ організацій, здійснюють використання диких тварин у виховних цілях, а також з метою штучного утримання чи розведення;
підприємств, установ, організацій та громадян, у встановленому законодавством порядку проводять регулювання чисельності диких тварин з метою охорони здоров'я безпеки населення, відвернення заподіяння шкоди навколишньому природному середовищі народному господарству.

3. Розмір плати за спеціальне використання диких тварин обчислюється на підставі доведених підприємствам, установам, організаціям громадянам (дозволених обсягів) спеціального використання диких тварин та нормативів плати, визначених у додатку.

4. Видача дозволів на спеціальне використання диких тварин здійснюється Мінекобезпеки за наявності заявки підприємства, установи, організації та громадянина, а також документа, що засвідчує внесення плати.
Окремим науковцям дозволи на спеціальне використання диких тварин у наукових цілях видаються лише на підставі заявок, погоджених з відповідними науковими установами організаціями.

5. У разі коли визначені у виданих дозволах обсяги використання диких тварин повністю або частково не були використані платником, внесена за них плата не повертається.

6. Плата за спеціальне використання диких тварин зараховується до бюджету.
Порядок внесення плати визначається інструкцією, що затверджується Мінекобезпеки та Мінфіном.

7. Контроль за достовірністю звітних даних про обсяги використання диких тварин здійснюють органи Мінекобезпеки.

8. Контроль за обчисленням внесенням плати за спеціальне використання диких тварин здійснюється державними податковими інспекціями разом з органами Мінекобезпеки.
Види, групи тварин Одиниці вимірювання Тимчасовий норматив плати у долларах США (сплачується у національній валюті України за офіційним курсом Національного банку на день сплати)
ВОДНІ БЕЗХРЕБЕТНІ
Гамарус річковий морський за 1 кг живої ваги 0,1
Дафнія, моїна, циклоп - // - 0,1
Мотиль великий - // - 0,15
Мотиль дрібний - // - 0,09
Каретра - // - 0,07
Трубочник - // - 0,12
Артемія саліна (рачки) - // - 0,15
Артемія саліна (яйця) - // - 0,3
Коловертки - // - 0,05

Затверджено
Наказ Держкомрибгоспу України
28.10.98 № 154
Зареєстровано в Мінюсті України
7.06.99 № №357/3650

1. Загальні положення.

1.1 Ця інструкція визначає порядок здійснення штучного розведення, вирощування водних живих ресурсів та їх використання у рибогосподарських водних об'єктах або їх ділянках загальнодержавного значення підприємствами, установами та організаціями (незалежно від форм власності), громадянами України – користувачами.
Штучне розведення, вирощування водних живих ресурсів та їх використання здійснюється без забирання води та скидання використаних (стічних) вод на рибогосподарських водних об'єктах, з метою підвищення їх біопродуктивності шляхом спрямованого формування видового складу та запасів водних живих ресурсів і раціонального використання туводних видів.
З цією метою використовують, як правило, рибогосподарські водні об'єкти або їхні ділянки з низькою природною біопродуктивністю, заселені переважно широко розповсюдженими та малоцінними для рибництва видами водних живих ресурсів.
1.2 Дія цієї інструкції не поширюється на:
1.2.1 Рибогосподарські водні об'єкти рибницьких господарств (риборозплідники, нерестово-вирощувальні, товарні, лиманні), що побудовані та функціонують спеціально з метою товарного рибництва.
1.2.2 Штучно створені рибогосподарські водні об'єкти (котловани, канали, кар'єри, ставки тощо), що наповнюються виключно талими, дощовими, грунтовими, дренажними, артезіанськими, скидними іригаційними водами.
1.2.3 Рибогосподарські водні об'єкти, що перебувають у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
1.3 Основні терміни, які використовуються у цій Інструкції:
Режим рибогосподарської експлуатації (надалі – Режим) – встановлена на відповідний термін сукупність вимог та заходів щодо строків лову, кількості знарядь та засобів лову, обсягів вилучення, випуску водних живих ресурсів, регламентації любительського і спортивного рибальства, раціонального використання туводних видів тощо, виконання яких забезпечує оптимальне використання водних живих ресурсів у рибогосподарському водному об'єкті або його дільниці.
Садок – пристрій для утримання та вирощування водних живих ресурсів побудований з металевих, синтетичних, інших сітчастих та їм подібних матеріалів і закріплений до стаціонарних наземних або плавучих споруд.
Туводні види водних живих ресурсів (надалі – туводні види) – види водних живих ресурсів – представники місцевої фауни, які перебували (перебувають) у рибогосподарському водному об'єкті до початку їх спеціального використання, зокрема – штучного розведення, вирощування та використання.

2. Порядок здійснення штучного розведення, вирощування водних живих ресурсів та їх використання.

2.1. Для здійснення штучного розведення, вирощування водних живих ресурсів та їх використання юридичній або фізичній особі потрібно подати до Головного управління охорони, відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства Держкомрибгоспу України (надалі – Головрибвод) погоджені державним органом рибоохорони, в зоні діяльності якого перебуває рибогосподарський водний об'єкт:
2.1.1 Заявку щодо затвердження Режиму (додаток 1).
2.1.2 Режим (додаток 2), погоджений з Рескомприроди Автономної Республіки Крим, держуправлінням екобезпеки в тій області, в зоні діяльності якої перебуває рибогосподарський водний об'єкт.
2.1.3 Документи, що підтверджують право юридичної або фізичної особи на здійснення штучного розведення, вирощування водних живих ресурсів та їх використання.
2.2 Державний орган рибоохорони, в зоні діяльності якого перебуває рибогосподарський водний об'єкт, погоджує Режим протягом місяця з моменту його отримання від заявника.
Якщо державний орган рибоохорони не погоджує Режим, то він у місячний термін направляє заявнику повідомлення про відмову.
2.3 Режим розробляється науковою установою, організацією на замовлення юридичної або фізичної особи. Основою для підготовки Режиму є біологічне обгрунтування, яке повинно містити:
2.3.1 Загальну характеристику рибогосподарського водного об'єкта:
- методики, за якими здійснювались дослідження;
- гідрологічний та гідрохімічний режим;
- умови існування, чисельність (запаси), в тому числі і молоді, видовий, розмірно-ваговий, віковий склад водних живих ресурсів, їх конкуренти тощо;
- склад водних рослин, зоопланктону, бентосу тощо, їх біомаса, а також ефективність використання кормової бази.
2.3.2 Пропозиції щодо раціонального використання водних живих ресурсів, проведення рибницьких робіт – обсяги, місця, строки випуску водних живих ресурсів тощо.
2.3.3 Наявність у рибогосподарському водному об'єкті видів рослин і тварин,занесених до Червоної книги України, та ендемічних видів.
2.3.4 Заходи з недопущення погіршання стану рибогосподарського водного об'єкта, а також запобіжні заходи зі зменшення чисельності або знищення цінних та рідкісних видів водних живих ресурсів.
2.3.5 Обсяги (ліміти) вилову туводних видів водних живих ресурсів.
2.3.6 Кількість знарядь та засобів лову, їх характеристика.
2.3.7 Строки заборони на лов туводних видів водних живих ресурсів.
2.4 Головрибвод у місячний термін після отримання розглядає подані документи і затверджує Режим відповідного водного об'єкта або його ділянки.
Термін дії Режиму визначається органом, який його розробляє, але становить не більше ніж десять років, після чого розробляється новий Режим за порядком, який викладено в цій Інструкції.
Режим видається користувачу або його представнику за дорученням і документами, які засвідчують його особу, або надсилається поштою рекомендованим листом.
Користувач, якому видано Режим, має одноосібне право на спеціальне використання водних живих ресурсів у цьому водному об'єкті або його ділянці.
Режим зберігається у користувача. Передавання його іншим юридичним або фізичним особам забороняється.
2.5 Якщо Головрибвод не затверджує Режим, то він у місячний термін направляє заявнику повідомлення про відмову.
2.6 Для внесення змін і доповнень до чинного Режиму користувачу потрібно подати до Головрибводу біологічно обгрунтовані науковою установою, організацією пропозиції, погоджені тим державним органом рибоохорони, в зоні діяльності якого перебуває рибогосподарський водний об'єкт, Рескомприроди Автономної Республіки Крим, держуправлінням екобезпеки в тій області, в зоні діяльності якої перебуває рибогосподарський водний об'єкт.
Головрибвод у місячний термін розглядає подані документи і затверджує зміни і доповнення до Режиму.
Якщо Головрибвод не затверджує зміни і доповнення до Режиму, то він у місячний термін направляє заявнику повідомлення про відмову.
2.7 Штучне розведення, вирощування, випуск водних живих ресурсів, а також проведення меліоративних робіт тощо виконуються користувачем згідно з Режимом та Інструкцією про порядок проведення робіт з відтворення водних живих ресурсів, затвердженою наказом Держкомрибгоспу України від 21 вересня 1998 року № 126 та зареєстрованою в Мін'юсті України 19 листопада 1998 року за № 735/3175.
Використання водних живих ресурсів здійснюється з дотриманням вимог Режиму та Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання, здачі, реалізації та звітності про обсяги вилову водних живих ресурсів, затвердженої наказом Держкомрибгоспу України від 27 лютого 1998 року № 28 та зареєстровано в Мін'юсті України 30 квітня 1998 року за № 284/2724.
2.8 Охорона водних живих ресурсів здійснюється користувачем.
2.9 Контроль за виконанням Режиму здійснюється державним органом рибоохорони, в зоні діяльності якого перебуває рибогосподарський водний об'єкт, та іншими уповноваженими державними органами.

3. Призупинення дії та скасування Режиму.

3.1 Дію Режиму може бути призупинено на десятиденний термін державним органом рибоохорони у разі:
3.1.1 Порушення користувачем вимог цієї Інструкції.
3.1.2 Порушення користувачем вимог Режиму.
3.1.3 Різкого погіршення стану запасів водних живих ресурсів у рибогосподарському водному об'єкті.
3.1.4 Надходження вимоги щодо припинення або обмеження спеціального використання водних живих ресурсів від Держкомрибгоспу, Мінекобезпеки, інших органів (Державної санітарно-епідемологічної служби України, Державної ветеринарної медицини Мінагропрому, адміністрації природно-заповідної установи, спеціально уповноважених органів державного управління і контролю у галузі охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів).
3.2 Призупинення дії Режиму здійснюється шляхом його вилучення. При цьому у двох примірниках складається акт довільної форми, де вказуються причини вилучення, та видається припис про усунення виявлених порушень – з обов'язковим повідомленням того державного органу рибоохорони, в зоні діяльності якого перебуває рибогосподарський водний об'єкт.
Рішення щодо поновлення дії Режиму приймається протягом трьох днів після розгляду матеріалів справи державним органом рибоохорони, в зоні діяльності якого перебуває рибогосподарський водний об'єкт.
Дія Режиму відновлюється після виконання вимог припису, з обов'язковим інформуванням державного органу рибоохорони, який видав припис.
3.3 У разі систематичного (неодноразового) порушення користувачем вимог цієї інструкції та Режиму Головрибвод може скасувати останній. Скасування Режиму здійснюється шляхом його вилучення. При цьому складається акт (два екземпляри) довільної форми, де вказуються причини вилучення.
3.4 Скасування режиму не позбавляє користувача від зобов'язань щодо відшкодування збитків, завданих у наслідок порушення законодавства.

4. Права, обов'язки та відповідальність користувачів.

4.1 Користувач має права, передбачені чинним законодавством України, цією Інструкцією і Режимом.
4.2 Користувач зобов'язаний дотримуватись вимог цієї Інструкції і Режиму й несе відповідальність , визначену законодавством України, за їх порушення.
Користувач має право оскаржувати дії посадових осіб у порядку, передбаченому чинним законодавством України, у разі призупинення Режиму або його скасування.

НАКАЗ МІНІСТЕРСТВA АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ №99 від 9 квітня 2003р. Київ

Про внесення змін і доповнень до Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування водних живих ресурсів та їх вико-ристання

З метою стимулювання робіт з рибництва на ізольованих рибогосподарських водних об'єктах та приведення нормативно-правових актів Міністерства аграрної політики України у відповідність до вимог чинного законодавства

НАКАЗУЮ:

1. Внести до Інструкції про порядок здійснення штучного розведення вирощування водних живих ресурсів та їх використання, затвердженої наказом Держкомрибгоспу України від 28.10.98 № 154 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.06.99 за № 357/3650, такі зміни та доповнення:
1.2 доповнити підпунктом 1.2.4, виклавши його в такій редакції:
"1.2.4. Природні або штучно створені водні обєкти площею до 5 гектарів";
у пункті 2.1 слова "Держкомрибгоспу України" виключити; абзац другий пункту 2.7 виключити;
у підпункті 3.1..4 пункту З.І слова "Держкомрибгоспу, Мінекобезпеки, Мінагропрому" замінити словами "Укрдержрибгоспу, Мінекоресурсів, Мінагрополітики";
у додатку 1 слова "Державного комітету рибного господарства України" виключити. .

2. Державному департаменту рибного господарства (Алимов С.І.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на голову Державного департаменту рибного господарства Алимова С.І.

Міністр С.Рижук