Стан дотримання фінансової дисципліни в системі Укрдержрибгоспу критичний 18 квiтня 2008 Органами державної контрольно-ревізійної служби (далі – ДКРС) протягом кварталу 2008 року у плановому порядку проведено аудит ефективності виконання заходів з відтворення, охорони та селекції водних живих ресурсів за 2005-2007 роки, а також ревізії фінансово-господарської діяльності Державного комітету рибного господарства України (далі – Укрдержрибгосп) та установ, підприємств і організацій, що належать до сфери його управління за ІІ – ІV квартал 2006 року й 2007 рік.
У 43 (90 %) із 48 перевірених підприємств та установ Укрдержрибгоспу виявлено порушень на 13,8 млн грн., із яких втрати фінансових і матеріальних ресурсів – 2,5 млн гривень.
Враховуючи те, що у квітні 2007 року Укрдержрибгоспом проведено повну ліквідацію 13 басейнових управлінь і на їх базі без визначення правонаступництва створено 30 органів рибоохорони (далі - Держрибінспекції), органи ДКРС не мали законних підстав для проведення ревізій ліквідованих підприємств за 2006 та І квартал 2007 року.
Проте, посадові особи новостворених Держрибінспекцій навіть за ІІ – ІV квартал 2007 року встигли скоїли значні порушення фінансово-господарської дисципліни.
Так, ще на стадії планування видатків установами Укрдержрибгоспу та обласними Держрибінспекціями не враховувались необхідні обсяги коштів державного бюджету для виконання своїх функцій, що призвело до зайвого отримання майже 0,3 млн грн. бюджетних коштів.
Дніпровським осетровим риборозвідним заводом Херсонської області у 2007 році не враховано залишки пального й вугілля та завищено бюджетні призначення, внаслідок чого зайво отримано бюджетні кошти на їх придбання в сумі понад 141 тис. гривень.
Аналогічні порушення бюджетного законодавства при плануванні потреби в бюджетних асигнуваннях допущені Держрибгоспом в Одеській області на суму 63,7 тис. грн., Урдержрибгоспом – 54,7 тис. грн., Білгород-Дністровським морським рибопромисловим технікумом (Одеська обл.) – 55,2 тис. гривень.
Порушуючи вимоги Бюджетного кодексу, 13 установ Укрдержрибгоспу допустили нецільове використання бюджетних коштів на суму 0,4 млн гривень.
Майже кожна установа системи Укрдержрибгоспу не дотримувалась порядку оплати праці, внаслідок чого безпідставно виплачено заробітної плати, премій, інших доплат та нарахувань загалом на суму понад 427 тис. гривень.
Найбільші порушення при виплаті заробітної плати допущені посадовими особами Херсонського морехідного училища рибної промисловості (на суму майже 95 тис. грн.) Дніпровського осетрового риборозвідного заводу – 62,3 тис. грн., Азовського державного басейнового управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства – 30,1 тис. грн., державної установи „Кримський риборозплідник” 22 тис. грн., Білгород-Дністровського морського рибопромислового технікуму – 21,5 тис. грн.
Окремі установи Укрдержрибгоспу не дотримувались норм чинного законодавства при закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти.
Зокрема, ДП „Севастопольський морський рибний порт” без проведення процедури закупівлі оплачені послуги із судноремонту теплохода „Південний” на суму 1,3 млн грн., Лиманським державним виробничим сільськогосподарсько-рибоводним підприємством Харківської області – на суму близько 1,5 млн грн., ДП „Іркліївський риборозплідник рослиноїдних риб” Черкаської області – 363,3 тис. грн., Держрибінспекцією в Одеській області – 150 тис. гривень.
Укрдержрибгоспом, порушуючи вимоги постанови Кабміну №332, в 2007 році взято в оренду автомобіль MITSUBISHI PAJERO, вартість якого перевищує граничну норму витрат при взятті транспортних засобів в оренду, на суму 165 тис. гривень.
Не витримує критики наукова діяльність Укрдержрибгоспу, на яку в 2007 році було витрачено загалом 3,9 млн грн. бюджетних коштів. Із них на наукові роботи, виконання яких не передбачено Загальнодержавною програмою розвитку рибного господарства України на період до 2010 року, витрачено майже півмільйона гривень.
Так, ДП „Укррибпроект” у 2007 році виконувало науково-дослідні роботи з вивчення, здійснення аналізу та розробки заходів щодо поліпшення технічного стану рибогосподарських гідротехнічних споруд і забезпечення їх надійної та безпечної роботи в сумі 93 тис. грн., тоді як фінансування робіт за цією тематикою за рахунок коштів державного бюджету Загальнодержавною програмою не передбачено.
Безвідповідальне ставлення керівників окремих установ Укрдержрибгоспу до збереження державного майна, неякісне проведення річних інвентаризацій, відсутність контролю за своєчасним оприбуткуванням матеріальних цінностей, а також недоліки в організації та веденні бухгалтерського обліку спричинили заниження в обліку вартості майна та утворення лишків на суму понад 4,6 млн грн., а також недостач на 67 тис. гривень.
Так, проведеною інвентаризацією нафтопродуктів в Держрибінспекції Запорізької області встановлено їх нестачу на суму 17,6 тис. грн. А при інвентаризації товарно-матеріальних цінностей у Дніпровському осетровому риборозвідному заводі під час обстеження залишків вугілля у верхньому його шарі виявлено прикопані шини від вантажних автомобілів, над якими знаходились листи шиферу. Обрахована недостача вугілля в кількості 14,6 тонн становила 7,04 тис. гривень.
При реорганізації Скадовського територіального відділу Західно-Чорноморського державного басейнового управління охорони використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства на баланс Держрибінспекції Херсонської області в листопаді 2007 року передано риболовецький сейнер РС 300 „Страж” балансовою вартістю 566,8 тис. гривень. На ремонт сейнера та придбання радіонавігаційного обладнання в 2005-2006 роках було списано майже 330 тис. грн. бюджетних коштів, тоді як контрольним оглядом встановлено відсутність на ньому радіонавігаційного обладнання та двигунів, що свідчить про фіктивність проведеного ремонту.
До того ж, за оцінкою бюро технічної інспекції Херсонського судноремонтного заводу ім. Куйбишева, для забезпечення функціонування сейнера „Страж” нині необхідно майжо 0,5 млн гривень.
Внаслідок невідображення Керченським державним морським технологічним університетом в бухгалтерському обліку витрат з модернізації навчального вітрильного судна „Херсонес” занижено його вартість на суму майже 2,3 млн гривень.
У ході ревізій відшкодовано втрат фінансових і матеріальних ресурсів на загальну суму майже 600 тис. грн., інших порушень, що не призвели до втрат, - на 1,76 млн грн. Складено протоколів про адміністративне правопорушення на 72 посадових осіб, у тому числі за порушення бюджетного законодавства на 13 осіб, до правоохоронних органів передано 9 матеріалів ревізій.
Результати проведеного аудиту засвідчили існування в системі Укрдержрибгоспу низки невирішених проблем правового та методологічного характеру.
По-перше, неритмічність фінансування та недостатній контроль за використанням бюджетних коштів і матеріальних ресурсів.
Наприклад, у 2006 році ВАТ “Чернігіврибгосп” прийнято від ВАТ “Полтаврибгосп” 340 голів племінних осетрових видів риб вагою 531 кг розрахунковою вартістю майже 120 тис. гривень, які є державною власністю. Відсутність належних умов утримання і розвитку поголів’я у ВАТ “Чернігіврибгосп” надалі призвело до його загибелі, від чого держава зазнала збитків на 120 тис. гривень.
Крім того, внаслідок недотримання планів вселення водних живих ресурсів було зариблено водні об’єкти за рахунок бюджетних коштів для приватних підприємців та комерційних структур майже на 0,2 млн гривень.
Так, у 2005 році Червонооскільське державне виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство мало б зарибити Краснопавлiвське водосховище, однак за відсутності біологічного обґрунтування та всупереч плану зариблення ним було вселено водні живі ресурси до Печенізького водосховища, за що отримано відшкодування з бюджету 0,1 млн гривень. Водночас за рік після проведених заходів, коли вселеною рибою було досягнуто товарних показників, вказане водосховище передано у користування приватному підприємцю. Аналогічна ситуація склалася із Червонооскільським водосховищем, яке було зариблено за бюджетні кошти на 0,1 млн грн., і згодом передано в користування комерційним структурам.
По-друге, контрольні заходи засвідчили недосконалість існуючого механізму щодо вилучення та подальшої реалізації незаконно одержаних водних живих ресурсів.
Щорічно збільшується кількість порушень правил рибальства, які фіксуються органами рибоохорони, однак вилучена у порушників риба найчастіше реалізується за значно заниженими цінами.
Так, через реалізацію Держрибінспекцією в Дніпропетровській області 6,8 тонн конфіскованої риби з недотриманням Порядку (постанова КМУ від 25.08.98 № 1340), за заниженими цінами, бюджет розрахунково втратив більше 27 тис. гривень.
По-третє, взаємодія між судовими і правоохоронними органами та органами державної рибоохорони, в зв’язку з неврегульованістю чинного законодавства, знаходиться на низькому рівні, що погіршує якість проведення претензійно-позовної роботи в частині відшкодування збитків за заподіяну порушниками правил рибальства шкоду, в результаті чого бюджетом втрачаються значні фінансові ресурси.
Протягом 2005-2007 років органами рибоохорони було нараховано 77,3 млн грн. збитків від порушень правил добування і реалізації водних живих ресурсів, а фактично відшкодування їх було лише на 1 %. Внаслідок чого державним бюджетом розрахунково недоотримано 76,5 млн гривень.
Наприклад, Держрибінспекцією в Дніпропетровській області у 2007 році нараховано збитків за заподіяну шкоду порушниками правил рибальства по 1022 справах на загальну суму 206 тис. грн. При цьому, стягнуто збитків лише по одній справі на суму 0,7 тис. гривень.
В серпні 2007 року в Азовському морі органами рибоохорони був затриманий позаштатний спостерігач АзовПівденНІРО, який проводив науково-дослідницькі роботи забороненим знаряддям лову. При цьому, вилов риби склав біля 1 тонни цінних видів риб. Цими діями державі нанесено збитків майже на 0,6 млн гривень. В той же час, Маріупольською міжрайонною природоохоронною прокуратурою винесено рішення про відмову в порушенні кримінальної справи по даному факту.
По-четверте, вкрай проблемним є той факт, що в багатьох випадках суди накладають на порушників Правил рибальства мінімальні штрафи (17 гривень), зменшують розраховану органами рибоохорони суму збитку, а в окремих випадках навіть виносять рішення повернути браконьєрам незаконно виловлену рибу та незаконні знаряддя лову. Тобто, на сьогодні браконьєрство є практично безкарним, чим користується велика кількість порушників.
По-п’яте, існуючий механізм видачі ветеринарних свідоцтв та механізм вилову риби не забезпечують належний облік та контроль використаних водних живих ресурсів з боку відповідних органів.
Так, районними відділами ветеринарної медицини Харківської області в 2007 році було видано ветеринарних свідоцтв на перевезення і реалізацію риби в кількості 288,8 тонн суб’єктам господарювання, які не мали відповідного режиму використання водних об’єктів та не звітували про обсяги вилову до рибінспекції.
Натомість 42-м користувачам Одеської області за 2007 рік видано ветеринарних документів на перевезення і реалізацію риби в кількості 3604 тонн, водночас фактичний вилов риби за даними органів рибоохорони за цей же рік склав 4533 тонн, що свідчить про реалізацію риби вагою 929 тонн без отримання дозволу ветеринарної служби.
По-шосте, діючі нормативи плати за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів нееквівалентні бюджетним витратам на здійснення заходів з їх відтворення, внаслідок чого державою розрахунково було субсидовано підприємства, що займаються рибогосподарською діяльністю на 6,2 млн гривень.
На сьогодні діючі нормативи плати за 1 тонну спеціального користування водними живими ресурсами значно нижче в порівнянні з ринковими цінами на рибопродукцію. Так, норматив плати за вилов 1 кг судака складає 0,09 грн., в той час як середня ринкова ціна – 19,0 грн. за 1 кг, що перевищує норматив майже в 210 разів, аналогічно вилов 1 кг сома складає 0,13 грн., а середня ринкова вартість – 30 грн., що перевищує норматив в 230 раз.
При цьому розмір нормативів не переглядався вже 10 років, в той час як вартість риби за останні роки зросла в середньому у 2,5 рази. Тому, навіть при дворазовому збільшенні діючих нормативів, розрахунково до бюджету могло б додатково надійти 3,8 млн гривень.
По-сьоме, потребує суттєвого поліпшення процедура видачі квот на вилов риби, а також підвищення контролю з боку рибоохорони за фактичним дотриманням квот і посилення відповідальності суб’єктів господарювання за невикористання цих квот.
Рівень освоєння доведених користувачам квот на вилов водних живих ресурсів залишається на досить низькому рівні і становить близько 40 % дозволеного (не в останню чергу внаслідок не облікованих "тіньових" уловів), при тому, що чисельність користувачів, яким надаються квоти, невпинно зростає. Крім того, значна їх кількість оподатковується за спрощеною системою і в результаті взагалі не сплачує збору за спеціальне використання водних живих ресурсів.
При численних порушеннях норм, правил рибальства та інших вимог щодо охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів у 2006-2007 роках Укрдержрибгосп на 2007 рік не тільки не анулював спеціальний дозвіл ЗАТ „Аква” (Одеська область) на спеціальне використання водних живих ресурсів, а й надав йому на 2007 рік додаткову квоту на вилов риби у кількості 1,0 тонни.
http://www.dkrs.gov.ua/kru....d=47998
Им надо отчитываться за растаченные деньги, вот они и хотят за счёт нас отчитаться.[size=10]
Новости 
