Ст. 88 Водного Кодекса Украины

http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin....-%E2%F0

Вот текст:

Стаття 88. Прибережні захисні смуги

З метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.
Прибережні захисні смуги встановлюються по обидва береги річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною:
- для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 гектарів - 25 метрів;
- для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари - 50 метрів;
- для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів
Якщо крутизна схилів перевищує три градуси, мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється. Отсюда и двести
У межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням конкретних умов, що склалися.
Уздовж морів та навколо морських заток і лиманів виділяється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води.

Санитарная зона - это ст. 113 Земельного Кодекса Украины

http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?page=3&nreg=2768-14

Стаття 113. Зони санітарної охорони

1. Зони санітарної охорони створюються навколо об'єктів, де є підземні та відкриті джерела водопостачання, водозабірні та водоочисні споруди, водоводи, об'єкти оздоровчого призначення та інші, для їх санітарно-епідеміологічної захищеності.
2. У межах зон санітарної охорони забороняється діяльність, яка може призвести до завдання шкоди підземним та відкритим джерелам водопостачання, водозабірним і водоочисним спорудам, водоводам, об'єктам оздоровчого призначення, навколо яких вони створені.
3. Правовий режим земель зон санітарної охорони визначається законодавством України.

Если помните, я уже писал по санитарным зонам (Краснопавловское водохранилище - один из основных резервуаров питьевой воды).
Там все та же Харьковрыбоохрана, положив на все, согласовала режим рыбохозяйственной эксплуатации водоема.

Хочу предложить еще одну информацию, характеризующую "работу" рыбинспекции, согласно которой всю эту мерзость вскрывает бывший ее работник:

ХТО "КРИШУЄ" БРАКОНЬЄРІВ?..

Україна чи не єдина держава в світі, де дозволено промисловий (квотний) вилов риби на внутрішніх водоймах.

Для чого це робиться в Україні.

- по перше, заробляється на квотах, звісно заробляє не держава а чиновники які їх видають, -

- по друге заробляють користувачі які показують вилов 10% від її реальної кількості, -

- заробляють територіальні відділи рибінспекції, які обкладають своїм податком цих користувачів, -

- заробляє оперативна держрибоохорона яка контролює: територіальні відділи, та тих же користувачів.

Що ж отримує пересічний Громадянин України ???

Рибу? Податки? Охорону рибних запасів? Порядок на воді?

Отримує він на базарі рибу, яка належить всім громадянам, по цінам які складаються з: хабаря на рибінспекцію, хабаря на оперативну рибінспекцію, хабаря керівництву, і ніде не видно інтересів держави та користь народу України.

Весь цей бізнес доволі успішно контролюється, по вертикалі, за кожним рибінспектором, закріплена ділянка водойми, на яку йому дозволяється практично офіційно, давати дозвіл на браконьєрський лов риби браконьєрським бригадам. Залежно від кілограм совісті інспектора він має від двох до двадцяти таких бригад, і до п’ятдесяти відсотків отримує від них грошима, бензином, рибою.

В кожній області працює приблизно до 100 інспекторів мало хто з них працює не по даній схемі.. От і приходиться брати під крило браконьєрів які в період «нересту» та восени відпрацюють з повна всі затрати ще й трохи залишиться.

По всій Україні 30% риби виловлюється саме під час нерестової заборони, в літку на багато менше, в восени теж ідуть «жнива» але в державний бюджет гроші як не потрапляли так і не потрапляють.

В масштабах України тільки незаконний вилов «браконьєрський» складає якщо брати занижено в середньому на одного рибінспектора чотири браконьєри (що явно занижено) які виловлюють в середньому 75кг. риби (теж занижено) та помножити на кількість областей то виходить дуже не погана кількість 100*4*75*27≈810000 кг щоденно приблизно в два рази більша кількість уходить вліво чи в право, як кому подобається, від промислових рибаків, тому, що виловивши 100кг риби на приймальному пункті записують лише 20-30%, квота мала, і якщо писати правду вона дуже швидко скінчиться. Причому в період нересту риба з ікрою, і відновлення рибних запасів не відбувається належним чином. На паперах проводиться і запліднення, але тільки відсотків 30 попадає в річки і моря.

Якщо Ви думаєте що все вище викладене являється вигадкою сільського маргінала, із поросячого хутора то Ви глибоко помиляєтесь. На даний час (до виходу цього матеріалу) я ще являюсь Старшим державним інспектором риб охорони Дніпровського каскаду Шрамов Сергій Миколайович, і все це знаю не з слів, а сам відбув на воді довгі години. Мої звернення, та пропозиції до керівництва інспекції закінчувалися тим, що мені спочатку було заборонена видача бензину, але я продовжував працювати на своєму, не давали службового транспорту я використовував свій власний автомобіль і катер, перестали видавати посвідчення про відрядження, а потім в решті решт припинили видачу план-наказів, протоколів про адміністративне правопорушення тоді я був вимушений визивати на місце працівників правоохоронних служб які складали свої протоколи порушували кримінальні справи і отримували пошану від свого керівництва.

З початку моєї праці при затримці браконьєрів я дуже часто отримував дзвінки від свого керівництва, мене просили не складати протоколів, а потім почали вимагати тижневих , місячних, квартальних, та узагальнених звітів про виконану роботу, а на моє питання як мені бути з тими браконьєрами яких я відпустив по дзвінку керівництва, почув несподівану відповідь: «ТОБІ ПРИМАРИЛОСЬ».

Глибоко впевнений що невдовзі я буду звільненим, як не за власним бажанням, так за зґвалтування Мерлін Монро, чи з приводу агресії Грузинів.

Але за час моєї роботи матеріалів, що до зловживання владою мого керівництва накопилось стільки, що хватить на довгий час інформувати моїх читачів.

Ситуація яка зараз склалась в Україні ставить під загрозу знищення все рибне господарство, і наші діти в недалекому майбутньому можуть не побачити багатьох видів риб.

Шрамов С.Н.

Фото:

1) Промисловий Баркас.

2) Незаконний вилов.

3) Формат камери не зміг зафіксувати затримання одразу п’яти човнів браконьєрів які працювали під «дахом» інспектора Медведєва с. Мишурін Ріг.

4 -6) А так ловлять громадські інспектора рибоохорони Полтавської області в період нереста.

Лично не знаком с Шрамовым С.Н., но полагаю, то что он рассказывает - соответствует действительности.
Я приводил примеры по Осколу.
Под гос.инспектором Татариным В.Л. - акватория Изюмского района - Резник В.Н. закрепил своим приказом. По нашим подсчетам под его крылом около 40 рыбаков-браконьеров.
В уме ему не откажешь. Он крайне редко сам приезжает к рыбакам.
Для этого у него есть "доверенное лицо" Смаль В.В., которому сливаются рыбные и денежные потоки, а до вчерашнего дня и рачьи.

Руководство же Харьковрыбоохраны - НИКАКОЕ !!! (наше убеждение).

Сколько времени висит на форуме информация о местах лова, лицах его производящих и даже о времени его осуществления.

А ДЕЛАЕТ ОН РОВНЫМ СЧЕТОМ - НИ-ЧЕ-ГО !!!

НУ НЕТ У НЕГО ВРЕМЕНИ ДЛЯ ВЫПОЛНЕНИЯ СВОИХ ФУНКЦИЙ !!!
ЗАНЯТ ОН ВИДИМО ОЧЕНЬ, ВОТ ТОЛЬКО ЧЕМ ???
ЧТО ОХРАНОЙ ВЖР - ОГРОМНЕЙШЕЕ СОМНЕНИЕ !!!

ВЫВОДОВ НАПРАШИВАЕТСЯ ДВА:

1. ИЛИ В ТЕМЕ !!!
2. ИЛИ БЕЗДАРЬ !!!

P.S.
А может мы многого хотим от пасечника (его специальность - пчеловодство) ?
Заниматься пчеловодством или охраной ВЖР, думаю вещи совсем разные.

P.P.S.
В памяти возникает пчеловод-пасечник, который "пчеловодил" страной с 2004 года.

Этот же "пчеловодит" водоемами Харьковской области с 2006 года.

Наше мнение - практика "пчеловодства" не показала себя с положительной стороны.

Пчеловоду - пчелы, ихтиологу - рыбные ресурсы !!!

"Упрямый улей коричневой губкой висит на ветке, а странный пасечник ... все трясет и трясет свое дерево и подставляет пчелам кошелку."О. Э. Мандельштам

Впечатление, близкое к убеждению - что наш пасечник в доскональности умеет трясти и подставлять к.....

Вот здесь появился приказ Минприроды о лимитах спец. использования ВЖР в 2011 году. Вот ссылка:

http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/RE18565.html

Не лимитируются - растительноядные виды рыб в нижеуказанных водоемах.

Харьковской области в приказе - НЕТ. А следовательно нет и авансового платежа в Бюджет за использование ВЖР...

Так что квот не должно быть (а там ...? )

По лову без лимитов - смотрите письмо Громады рыбалок Украины по этому поводу здесь же на ветке.
http://www.ribaki.org.ua/docs/DKRG/GRU_Vlada.pdf

Видимо готовят для Оскола режим или еще какое-нибудь жульничество типа мелиоративного, научного, научно-исследовательского и прочих ловов.

http://www.ribaki.org.ua/forum....5260540
http://www.ribaki.org.ua/forum....5260540
http://www.ribaki.org.ua/forum....5260540
http://www.ribaki.org.ua/forum....5260540

(Інформаційне управління)

Законопроектом (реєстр. №6458-1) пропонується доповнити Закон "Про тваринний світ" положеннями, які визначають склад знарядь добування об‘єктів тваринного світу, що заборонені для виготовлення, збуту та застосування в Україні (отруйні принади, колючі, давлячі та капканоподібні знаряддя лову, електроловильні системи, вибухові речовини, пташиний клей та синтетичні сітки), а також встановлюють заборону на ввезення в Україну відповідних знарядь добування об‘єктів тваринного світу.

Проект спрямований на посилення боротьби з незаконним добуванням мисливських тварин, створення умов, за яких утрудниться організація полювання із застосуванням заборонених знарядь, у тому числі придбання цих знарядь для відповідних цілей.

Запрещение ввоза синтетических сетей.

Раньше промысловые орудия лова изготовлялись на специальных фабриках и к ним применялись определенные требования и приобрести их мог только определенный круг субъектов хозяйствования.
А не то, что происходит сейчас... "Китайки" кругом.

Если законопроект пройдет, то это будет запретом для лова синтетическими сетями всем.

Они есть.
В Мариуполе например сетевязальная фабрика.
До сих пор функционирует. Вы правы, что выживают.
Но законы рынка - спрос рождает предложения.
Не будет китайского дерьма - поднимутся местные производители, но не синтетики, а как было в СССР - полноценные промысловые орудия лова, с коэффициентом скрутки, плотностью нити и проч.
Важно, чтобы покупать их могли единицы - как при Союзе.
Их, кстати немного было и раньше. В Европейской части - насколько я помню, Жданов и Ленинград.
А не то, что сегодняшние реалии - любой желающий, имеющий средства.

БРАКОНЬЄРИ МІСЦЕ ЗУСТРІЧІ ЗМІНИТИ НЕ МОЖУТЬ

Дев’ятого січня, в неділю, я робив репортаж на Случі (район фортеці), в тому місці, де, зазвичай, місцеві «моржі» приймають холодні купелі.
Повернувся додому близько першої години дня. Не встиг роздягнутися, як по мобільному телефону дзвонить знайомий:
— Ось іду додому з боку «Лубчиці», — каже він, — і на ямі, просто біля Водоканалу, стоїть на кризі п’ять браконьєрів і драчами ловлять рибу.
— А ти не помиляєшся? — питаю в нього.
— Так, стоять же! І смикають щосили!
Справді, так званих у народі «драчистів», важко переплутати з нормальними рибалками, ці браконьєри, стоять і різко смикають вудку доверху, аби якнайміцніше «драч» (запаяні в олово величезні гачки або перероблений для цієї справи балансир) зачепив з дна сонну рибу — сома чи коропа. Часом, щоб не викрити своїх злочинних діянь, ці браконьєри можуть сидіти на стільцях. Однак їх викриває сам процес балансування вудки.
Назвавши цей вид риболовлі злочином, я не помилився — йде тотальне знищення державних рибних запасів. Хіба це не кримінал?
Та повернімося до телефонної розмови. Після того, як мені подзвонив знайомий і повідомив про браконьєрів, я одразу набрав «102». Представився, пояснив ситуацію. Проте, черговий порадив мені дзвонити до рибнагляду. Нагадую: «Коли я у пана Прилипка, начальника міського відділу міліції, брав нещодавно інтерв’ю, то він обіцяв, що міліція реагуватиме на кожен дзвінок даного характеру». Черговий поцікавився, що таке «драчі»? Пояснив. Спитав також, чи всі рибалки знають про них. «Звичайно», — кажу.
На цьому розмова закінчилася. Думаю, раз цікавилися, що до чого, значить, мають приїхати.
Прочекав на річці більше години, але так ніхто і не приїхав (може, були пізніше?..). Щоправда, від водозабору браконьєри перейшли трохи вище, до Скали. Двоє — стояли, третій — сидів. Ще здалеку стало зрозуміло, чим вони там займаються.
Смикали, озираючись, щоб встигнути обрізати волосінь з «драчем» і почепити дозволену снасть.
До речі, перед Різдвом, на ямі біля Водоканалу, над самісінькою табличкою, причепленою на стовпі, «Ловля риби заборонена. Водозабір», браконьєри витягли двох сомів: одного вагою близько тридцяти кілограмів, другого — до десяти (на що дивиться охорона даного об’єкту?). Як не прикро і боляче, але такі екземпляри — вже одиниці на Случі. Саме такі особини дають велике і здорове потомство. То чому ті, хто про це знає і хто має оберігати, охороняти державні водні ресурси, не б’ють на сполох? За що вони отримують державну зарплату? Чому вони пішли на цю службу? Чому на мої публікації щодо проявів браконьєрства на цьому відрізку річки — жодної реакції? Чому ті «драчисти» і далі спокійнісінько в зимовий період ловлять на заборонених місцях, означених керівництвом рибного господарства України? Що діється? І коли ця вакханалія зрештою припиниться? Чи, як казали латиняни: «Cui prodest?» — кому вигідно?
А зупинити ж ненажерливих браконьєрів досить просто. Для цього не потрібно багато зусиль. Варто міліції, котра безпосередньо повинна брати участь в охороні водних ресурсів, зробити кілька серйозних кроків, щоб браконьєри озиралися не на річці, а озиралися у себе в дворі на власні ворота.
Микола МАРУСЯК

Так же хочу предложить вниманию и комментарий к этой статье:

Я, как представитель рыболовной общественности, проводил мониторинг среди рыболовов любителей, и темой вопроса было: «сколько раз они обращались в милицию при обнаружении браконьеров на воде и сколько раз милиция отреагировала на их жалобу?». Ответ: – ни разу !!! Дежурный передает информацию участковым рыбинспекторам, а те в свою очередь причину своего бездействия мотивируют отсутствием бензина, маленькой зарплатой, ну и т.д. В итоге водные живые ресурсаы нашего региона остаются не защищенными, можно творить все что угодно, взрывать, выбивать все живое электроудочками, ставить сети, использывать «драчи» вместо мормышки, ловить рыбу на зимовальных ямах , на берегу жрать водку с пивом, разбрасывать пустую тару, и подобный мусор. И никому это не интересно, и никому это не нужно.
Ждали что новая местная власть обратит на это внимание…., а нет , полно разных проектов, реформирование комунальных служб, ремонт дорог, уборка тротуаров и тому подобное, а о помойках на берегах наших водоемов не упомянули ни слова, можно подумать что реки посещает меньше народа чем городской парк.
К сожалению этим болеет вся Украина, пусть эта статья станет еще одним доказательством бездеятельности элементов системы нашего государства
http://www.ribaki.org.ua/forum/showthread.php?t=1637 .
А Николаю Марусяку почет и уважуха !

Полностью согласен с тем, что мало кто из нас обращается в органы МВД, хотя если быть откровенным - они реагируют.
Пример - вчера 05 февраля 2011 года на Краснооскольском водохранилище.
В течение недели, предшествующей описанным событиям 2 браконьера ДНЕМ с заметным постоянством ставили, снимали, проверяли сети на территории Краснооскольского водохранилища.
Рыбак-любитель - окунятник пытался дозвониться до инспектора Харьковской рыбоохраны, закрепленного за Купянским районом - ТЩЕТНО !!!

Начальнику Харьковрыбоохраны В. Резнику - тот же результат.

Нет у них времени или желания охранять ВЖР, хотя они же отнесены к правоохранительным органам !!!

А как можно охранять чьи либо права, устраняясь от информации, сообщений о незаконных действиях в отношении объекта их охраны ??? !!!

Мнение многих - орган рыбоохраны в сегодняшнем его виде есть бесполезный, погрязший в коррупции, и НЕДЕЕСПОСОБНЫЙ !!!

А содержать такой орган за бюджетные средства - это ли не преступление ?

Только после вмешательства милиции г. Купянска, которая выехала и уличила браконьеров в незаконном лове, прибыл рыб.инспектор и составил необходимые бумаги.

Ущерб составил 3 000 грн.

А сколько таких безнаказанных случаев по области !!!

Так, что, как не было толку от Харьковрыбоохраны так и нет.

Целесообразность содержания такого органа на деньги налогоплательщиков - очень большой вопрос !!!

А в милицию сообщать, я думаю, следует.
А не будет реакции милиции - ее руководству, прокуратуре...

Если возьмут у Вас трубку, то можно и "рыбной братии".

А если как всегда - полный мороз, начиная от руководителя Харьковрыбоохраны до ее рядовых сотрудников, то:

статьей 249 Уголовного Кодекса Украины, Законом "О милиции".

Стаття 249. Незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом

1. Незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом, якщо воно заподіяло істотну шкоду, -
- карається штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього добутого.
2. Ті самі діяння, якщо вони вчинені способом масового знищення риби, звірів чи інших видів тваринного світу або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, -
- караються штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього добутого.

Из Закона "О милиции":
Стаття 1. Міліція в Україні
Міліція в Україні - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.

Стаття 2. Основні завдання міліції

Основними завданнями міліції є:
забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів;
запобігання правопорушенням та їх припинення;...
...виявлення і розкриття злочинів, розшук осіб, які їх вчинили;
...захист власності від злочинних посягань;
сприяння у межах своєї компетенції державним органам, підприємствам, установам і організаціям у виконанні покладених на них законом обов'язків.