Уважаемый Voron,

Вы правы в части того, что есть распоряжение КМУ от 10.04.2008 года № 610-р "Деякі питання розпорядження земельними лісовими ділянками", где прописано буквально следующее:
"зупинити прийняття рішень про надання згоди на вилучення ділянок, їх передачу у власність та оренду із зміною цільового призначення"

Вот и получается, что если субъект взял землю в аренду у лесхоза без изменения ее целевого назначения - то можно !!!

Ну а как и кто будет контролировать - есть ли смена целевого назначения земли при использовании ее для ведения рыбохозяйственной деятельности вместо ведения лесного хозяйства - посмотрим.

Ситуация похожа на нашу.

Промышленные ловы запретили - а тут нате Вас - научные.

Вот ссылка:
http://www.gazeta.rv.ua/articles/view/2009-04-09/14050.html

Науковий вилов чи нищення риби?

Роз’яснити, яка зацікавленість підприємців у наукових ловах, ні іхтіологи рибоохорони, ні науковці чомусь не змогли
Про свавілля браконьєрів, які дивним чином обізнані з графіками перевірок рибінспекторів і почуваються практично безкарно, йшлося в наших попередніх публікаціях. Промисловий вилов риби на всіх водоймах Рівненщини цьогоріч заборонений. На Млинівському водосховищі це сталося ще чотири роки тому, на Хрінницькому — нинішнього року. Але залишається таке цікаве явище, як “науковий вилов риби”. Під час з’ясування того, як він здійснюється, у нас з’явилось більше запитань, аніж відповідей...

Наукові вилови без науковців?

“ГАЗЕТІ” стало відомо, що один із виловів риби у наукових цілях проводився 26 лютого на озері Нобель Зарiчненського району. Як розповідає очевидець подій Микола, виловлювали рибу з-під льоду неводом.
— На льоду при цьому було більше сорока людей, — пригадує свідок наукового вилову. — Але незрозуміло, чи то були члени риболовецької бригади, бо був лише один рибацький квиток в одного рибалки. Але для того, щоб затягнути невід, потрібно щонайменше десять чоловік. Не бачили на місці і представника наукової організації, хоча науковий вилов має здійснюватися при ньому. Адже вилов не просто так здійснюють, а згідно з розробленою програмою наукової організації. А рибінспектори були на місці, але не знаю для чого. От така картина на озері була: стояв підприємець, який має ліцензію на вилов риби, натовп людей з села, рибінспектор. І вони ловлять рибу.
На місце, під час вилову риби, прибули співробітники Державної екологічної інспекції в Рівненській області. До рибалок у них були претензії. В екологічній інспекції пояснюють: підприємець Фесик надав перевіряючим лише ліцензію, видану Департаментом рибного господарства України, дозвіл, виданий Держрибоохороною в Рівненській області, та один рибацький квиток на одного рибалку.
— Але при проведенні наукового лову, крім ліцензії та дозволу, повинні бути такі документи: талон, у якому зазначається знаряддя лову, журнал обліку вилучених водних живих ресурсів, наукова програма, розроблена науковою організацією, яка проводить цей лов, — коментує начальник відділу екологічного контролю водних об’єктів, атмосферного повітря та поводження з відходами Державної екологічної інспекції в Рівненській області Микола Конончук. — Цих документів при перевірці не надали. Крім того, не був присутній при науковому лові представник наукової організації, яка розробила програму цього лову — у цьому випадку НУВГП. На користувача-виконавця було винесено припис для усунення виявлених порушень. А за його невиконання приватного підприємця притягнули до адміністративної відповідальності.
Як з’ясувала “ГАЗЕТА”, програма, розроблена науковою організацією, а точніше Національним університетом водного господарства та природокористування, все ж існує. Більше того, саме згідно з нею ці наукові вилови риби на водоймах Рівненської області і мають здійснюватися.
— Я знав, що готується така програма, — коментує завідувач кафедри водних біоресурсів НУВГП Василь Сондак. — Вона була розроблена у 2008 році нами разом з Держрибоохороною. На науковому лові на Нобелі (згаданий вище – авт.) наших представників не було. Я вважаю, що в обов’язки рибоохорони входить не лише охорона, а й використання і відтворення водних живих ресурсів. Тому вони можуть самостійно здійснювати лови, керуючись програмою, відповідно фіксувати це у біологічних журналах, які зберігаються в органах рибоохорони. Коли нам необхідно ці дані для підготовки дипломів, ми їх беремо. Програма дозволяє здійснювати лови навіть у період нересту. У тому числі на озері Нобель, бо це руслове озеро і через нього проходить річка, а тому багато іхтіофауни приходить сюди на нерест.

Науковці сіток не ставлять і неводи не затягують

Для чого здійснюються наукові вилови риби і ким саме, детальніше розповів іхтіолог першої категорії Держрибоохорони в Рівненській області Валентин Мосніцький. Він повідомив, що цьогоріч рибоохорона надала дозволи на проведення науково-дослідних виловів риби лише двом організаціям. Це Млинівський ветеринарний технікум та вище згаданий Національний університет водного господарства та природокористування. Саме на ці організації, а не на рибоохорону, покладені обов’язки проводити наукові лови.
За словами Валентина Мосніцького, діяльність наукових організацій спрямована на те, аби зробити певні обґрунтування. Наприклад, роблять висновки щодо доцільності того ж таки промислового вилову.
— Кафедра водних біоресурсів НУВГП не має можливості забезпечити студентів рибою для навчання, а її потрібно показувати живу, — продовжує іхтіолог рибоохорони. — І риба, виловлена при наукових виловах, йде для навчальних потреб студентів. Зрозуміло, що наукова установа, яка отримує дозвіл на проведення наукового вилову, сама сітки не ставить, адже це у науковців не вийде. Тому вони залучають користувачів-співвиконавців. Тобто суб’єктів підприємницької діяльності, які мають ліцензію на вилов риби. Вони можуть долучатися до вилову риби, надавати плавзасоби, знаряддя лову, кваліфікований персонал. Водний університет, за нашими даними, уклав два договори з користувачами-виконавцями. Один із них — приватний підприємець Фесик з Волині, який у себе в області займається промисловим виловом. Він має відповідну ліцензію Держкомрибгоспу, яка діє по всій Україні. На основі договору з науковою установою на нього покладений обов’язок здійснювати вилучення водних живих ресурсів. А на науково-дослідну лабораторію охорони та відтворення водних ресурсів — дослідити та дати висновок. При вилученні риби персонал підприємця повинен мати при собі всі необхідні документи, вести журнали.
Завідувач кафедри водних біоресурсів НУВГП Василь Сондак як іхтіолог-рибовод використовує отримані під час науково-дослідних виловів риби дані під час підготовки спеціалістів у галузі іхтіології.
— Підготовка спеціалістів потребує постійних досліджень як природних водойм (річок, водосховищ), так і штучних (ставів), де вирощують рибу, — розповідає Василь Сондак. — Студенти пишуть дипломні роботи, в яких аналізують динаміку видового складу, розмірно-вагових характеристик, наявності промислових стад у природних водоймах з метою оцінити запаси і робити прогноз на майбутнє. Наприклад, зараз студентка п’ятого курсу пише дипломну роботу, в якій передбачається оцінити видовий склад, стан популяції, стан промислових стад Басівкутського, Млинівського і Хрінницького водосховищ. Ми маємо дані наукових ловів на цих водосховищах 2001-02, частково 2003 року. Однак уже пройшло вісім років, тому на цей рік була розроблена нова програма контрольних ловів.
Науковець пояснює: те, яку рибопромислову бригаду взяти на науковий вилов, зазвичай пропонує рибоохорона. Адже вони краще знають спеціалістів у цій галузі, каже Василь Сондак. Він стверджує: риба після проведення наукових досліджень не придатна до продажу.
— Думка, що наукові лови — це масштабне нищення риби, вважаю, хибна, — коментує завідувач кафедрою. — Мова йде про кілограми риби, можливо, десяток кілограмів, але не більше. Контрольні лови проводяться науковцями кафедри водних біоресурсів спільно з органами Держрибоохорони й рибопромисловими бригадами не з комерційною метою, а для охорони, раціонального використання і відтворення водних живих ресурсів.
Роз’яснити, яка зацікавленість підприємців у наукових ловах, ні іхтіологи рибоохорони, ні науковці чомусь не змогли. В університеті кажуть, що з риболовецькими бригадами домовляється рибоохорона, ті ж відповідають, що договори з підприємцями укладають наукові організації.
Тим часом, як пояснив “ГАЗЕТІ” заступник начальника Державного управління екології та природних ресурсів у Рівненській області Веніамін Трало, для проведення науковими організаціями наукових ловів за програмою, розробленою ними, повинні бути узгоджені документи і з Міністерством охорони навколишнього природного середовища. Тоді вже міністерство видає відповідний дозвіл на рік. Але для їх отримання на цей рік до міністерства... ніхто з наукових організацій не звертався.

Автор: Ольга МІХНЬОВ, ІА “Рівнеінформ”

Как это все назвать если не масштабная коррупция ???

P.S.
Вот еще ссылки на статьи моих коллег по теме:

http://www.gazeta.rv.ua/articles/view/2009-03-19/13923.html
http://www.gazeta.rv.ua/articles/view/2009-03-26/13963.html
http://www.gazeta.rv.ua/articles/toprint/2009-05-28/14329.html

Спасибо за статью-есть над чем задуматься.
Теперь вопросов возникнет ещё больше.

http://podrobnosti.ua/podrobnosti/2010/03/13/671968.html#comments

Януковича просят спасти рыбу в Днестре

Защитники природы в Черновицкой области обратились к президенту и премьеру - с требованием запретить промышленный вылов рыбы в Днестре хотя бы на 5-7 лет. Депутаты облсовета настроены еще более решительно - они хотят вообще прекратить работу артелей.

Большая часть Днестровского водохранилища находится на территории только что созданного заповедника. Правда, там заверяют, что основания для запрета промышленного лова - нет. Аргументы слушала Алена Цинтила.

Промышленный лов в Днестре запретили 5 лет назад - ихтиофауна обеднела настолько, что и ловить было нечего. Но с первого января этого года в госрыбхозе решили - возобновить работу рыбных артелей.

Если не вылавливать рыбу - она постепенно вырождается, говорят в Верхне-Днестровской рыбинспекции.

Толстолобик, которого запустили для очистки воды от водорослей - вообще обречен на вымирание. Поэтому, запрещать промышленный лов, который за год составляет 50 тонн - нецелесообразно.

Тарас Рогоза, замначальника Верхне-Днестровского бассейнового управления:

Это очень маленька цифра по сравнению с соотношением, с той рыбой, которую вылавливают на сегодняшний день рыбаки-аматоры.

Промышленный вылов - для популяции рыб совершенно безопасен. Её в реке - вполне достаточно - в этом уверены и ученые, проводившие исследования на Днестре.

Алексей Худый, доцент кафедры зоологии и гидрологии Черновицкого национального университета:

Ми провели в тому році дослідження, і ці дослідження показали, що, дійсно, вилов в об'ємі загальному в 50 тонн, він не пошкодить іхтіоценозу, тобто цим угрупування риб, які мешкають зараз в Дністровсьокму водосховищі.

Рыбак Николай Чебан таким выводам удивлен. Говорит, с каждым годом в Днестре рыбы все меньше. Сегодня - лучший улов за всю зиму - полтора десятка мелкой плотвы.

Николай Чебан, рыбак:

Тут уже і так, бачите, яка риба (показує) отака во. Ще трошки - і цієї не буде.

В рыбинспекции парируют - чтобы поддерживать баланс, нужно периодически запускать в реку мальков и оборудовать искусственные нерестовые гнезда. Правда, такие меры требуют средств. А деньги будут, только если вести промышленный вылов. Но местные депутаты категорически против.

Виталий Усик, депутат Черновицкого областного совета:

В зв'язку з таким варварським у попередні роки відношенням до вилову риби на території Чернівецької, Хмельницької та інших областей, тобто, по руслу Дністра, запаси - рибні запаси на сьогоднішній день не такі, які дозволили б здійснювати промисловий вилов риби.

До мая депутатская комиссия обещает провести собственное расследование и подготовить обращение к Кабинету министров о запрете промлова на Днестре.
Если не поможет - грозятся дойти до Европейского суда.

Алёна Цинтила, Максим Соколик, "Подробности", телеканал "Интер", Черновицкая область.

.РЕЗОЛЮЦІЯ

Першого Форуму Рибалок Буковини

13 березня 2010 року м. Чернівці

Перший Форум Рибалок Буковини вважаємо, таким що відбувся. Про це говорить кількість уповноважених учасників, які представляли інтереси громадських організацій природоохоронного та правозахисного спрямування зі всіх районів Чернівецької області, депутати Чернівецької обласної та міської рад, представники Чернівецької обласної екологічної інспекції, журналісти, юристи та інші шановані громадяни Буковини.
Метою проведення форуму є збереження екологічного балансу краю, захист екологічних прав громадян та збереження природи для прийдешніх поколінь, забезпечення конституційних прав громадян, консолідація зусиль органів державної влади, громадських організацій, ЗМІ довкола врегулювання загрозливої ситуації, що склалася на водоймах Буковини, недопущення екологічної катастрофи.

На підставі численних доповідей та виступів Перший Форум Рибалок Буковини змушений констатувати існування багатьох негативних явищ та тенденцій, які вимальовують перед нами реальну перспективу екологічної катастрофи на наших водоймах. Ось лише декілька невтішних фактів: річка Прут тепер схожа на суцільний кар’єр по видобутку гравію. Незаконним видобутком гравійно-пісчаної суміші знищено нерестовища цінних порід риби та місця їх нагулу, річка поступово висихає. Особливо жахлива ситуація на річці Дністер та у Дністровському водосховищі. На початку 90-х років біологи чотирьох придністровських областей стверджували, що рибі нічого не загрожує за умови її вилову раз на три роки. Непоправної шкоди Дністру завдала катастрофа 1983 року, коли до річки потрапили мільйони тонн висококонцентрованих розсолів калійних солей. Найбагатша колись на рибу річка Дністер, протяжність русла якої у Прикарпатті сягає понад 200 кілометрів, з катастрофічною швидкістю почала втрачати свою іхтіофауну. А відтак до 1991 року промисловий вилов риби у річці Дністер взагалі не здійснювався.

За даними Дністровсько-Прутського басейнового управління водних ресурсів, згідно правил експлуатації водосховищ Дністровського комплексного гідровузла замулення Дністровського водосховища з 1983 по 2010 рік орієнтовно складає 170 млн. кв. м. Якщо ситуація не зміниться найближчим часом, то, за прогнозами вчених, через 50 років Дністер перетвориться в суцільний намул. Вражаючим та неприпустимим явищем в екологічному світі є так звані екологічні попуски води в періоди нересту риби, які проводяться нібито задля підтримання водного балансу в річці Дністер, очищення плавнів та іншого, і все це відбувається для того, щоб оселедець заходив нереститись в гирло Дністра, де його і виловлюють. А те, що сотні тон Дністровської риби гине під час нересту, нікого не турбує.

За останній рік ситуація з браконьєрством стала просто катастрофічною - у верхів’ях Дністра процвітають електровудочники, браконьєри виловлюють самоловами осетрові породи риби. В селі Анадоли 40 сітками ведеться так званий «науковий вилов риби» - від Хотина до с. Берново Кельменецького району, тобто займає два райони області. Людина, яка здійснює цю роботу, з успіхом реалізує виловлену рибу прямо з власного будинку, а його син-рибінспектор 7 грудня 2009 року стріляє з рушниці по спортсменах-рибалках. Бездіяльність міліції змусила громаду рибалок організувати мітинг біля обласної адміністрації, справа набула суспільного резонансу, і тільки 22 грудня 2009 року Кельменецький РВ УМВС порушив кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.296 КК України – хуліганство (грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом), вчинене із застосуванням вогнепальної зброї. Шість цілеспрямованих пострілів по людях – це хуліганство??? Це замах на вбивство! (Ст.15, 115 КК України). Разом з цим в.о начальника Чернівецького територіального відділу рибоохорони Рогоза Т.В., порушуючи встановлені норми законодавства України, з метою заплутування слідів скоєного злочину його підлеглими, здійснював дізнання, що вплинуло на хід розкриття злочину та на його розслідування. Те, що на Дністрі справді кояться дивні речі, свідчить нещодавно задокументована співробітниками УДСБЕЗ УМВС України в Чернівецькій області злочинна діяльність Державного інспектора оперативного відділу, комітету Головного рибного управління водних ресурсів Міністерства аграрної політики України, який повертав браконьєрам за хабарі вилучені у них на території Дністровського водосховища сітки та рибу. У злочинній схемі також були задіяні колишні працівники Чернівецької рибінспекції. А скільки людей просто зникає на Дністрі!За даними Головного управління МНС у Чернівецькій області, протягом 2006-2009 роках виявлено 47 випадків знайдення потопельників в річці Дністер в межах населених пунктів Чернівецької області. Виникає питання: чи не таким самим способом вони стали потопельниками, як це ледь не сталось зі спортсменами? Перелік кричущих фактів можна продовжувати і продовжувати…

Необхідно зазначити, що Держрибінспекція є спеціально уповноваженим органом державного нагляду, який діє в Державному комітеті рибного господарства, підпорядковується йому, і входить до сфери управління Міністерства аграрної політики України. По суті, Держрибінспекція знаходиться у підпорядкуванні органів державної влади, до основних функцій якої відноситься не охорона природи, а навпаки – використання природних ресурсів.

Створення органу контролю чи нагляду, всупереч Закону України «Про Кабінет Міністрів України» та інших нормативно-правових актів, який підпорядкований органу, якого він, по суті, і повинен контролювати, виглядає не лише нелогічно, а й суперечить правовим принципам розподілу повноважень органів державної влади. Саме в такому державному управлінні, за принципом якого Міністерством аграрної політики України і створена Держрибінспекція (яка фактично дублює екологічну інспекцію), існує сприятливе середовище для корупції і зловживань.

Учасники Форуму висловили недовіру В.о. керівника Чернівецького територіального відділу держрибоохорони Рогозі Т.В. за непрофесійне виконання обов’язків по захисту водойм від браконьєрів. Також піддано недовірі «науковий висновок» доцента кафедри зоології та гідробіології ЧНУ ім. Ю.Федьковича Худого О.І., який зроблено на основі необ’єктивної інформації щодо наявності достатньої кількості риби в річці Дністер, в результаті чого наказом Держкомрибгоспу від 21.12.2009. № 550 «Про розподіл лімітів на квоти спеціального використання водних живих ресурсів загальнодержавного значення у 2010 році» квоти на 2010 рік для здійснення промислу у Дністровському водосховищі одержали наступні користувачі:
-Сільськогосподарське ТОВ «Дністровське» (Телешман В.Г.);
-Верхнє-Дністровське державне басейнове управління охорони, викорис-тання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства (Харабара В.Ф.); ТОВ «Яровит Інвест» (Боржник В.І.); ДП «СГЦР «Поділля» (Коцюба В.М.); -ФОП Ніколюк Сергій Миколайович.

В учасників форуму виникло риторичне запитання - як можна виділяти квоти на вилов риби в межах Національного парку організаціям, в яких фактично відсутня виробнича база для здійснення вилову риби? Чи вони будуть звертатись до послуг браконьєрів? Тоді і браконьєрів не буде, адже все буде прикрито дозволами.

Вкрай загрозлива ситуація, що склалась, зумовлена цілковито чинниками суб’єктивного характеру. Сумнозвісний людський фактор, а точніше безвідповідальність, егоїзм, жадоба наживи будь-якою ціною – головна причина катастрофічного стану справ на наших водоймах. Незрозумілим і неприйнятним є той фактор, що люди, яким суспільство доручило охороняти природу, воду, рибні багатства, що належать всьому народу України, почали буцімто зі згоди цього народу, нещадно їх грабувати та нищити. А люди, яким суспільство доручило вивчати природні процеси задля збереження природи, перестали вивчати ці процеси і, прикриваючись псевдонауковими висновками, перейшли до лав грабіжників природи.

Політичні та економічні діячі різних рівнів, всілякі місцеві князьки, користуючись недієвістю судової влади, потураннями місцевих органів самоуправління, корупцією на всіх рівнях, незважаючи на закони та суспільні інтереси, а скоріше, глибоко зневажаючи їх, що хочуть, те й роблять з нашими водоймами і землею. Цілковите свавілля та беззаконня призвели до того, що браконьєрами стали усі – і просто браконьєри, і промислові рибалки, і ті хто, має контролювати дії тих та інших.

Природа мовчати не буде і не зможе. Та хіба ж нам треба чекати неминучих природних потрясінь?Хіба ж не достатньо того, що найкрасивіша в Європі країна незабаром перетвориться на сміттєзвалище? Хіба ж недостатньо того, що колись повноводні, багаті рибою та водними тваринами і рослинами наші ріки й озера вже майже перетворилися у стічні канави та болота?
Наш форум каже – досить!

Задля досягнення цієї мети
Перший Форум Рибалок Буковини

постановляє:

Керуючись нормами Конституції України щодо прав громадян на безпечне для життя і здоров’я довкілля, враховуючи стурбованість громадськості щодо погіршення стану довкілля, невпинного вичерпування природних ресурсів, з метою захисту екологічних прав громадян та збереження природи для прийдешніх поколінь, Перший Перший Форум Рибалок Буковини

у х в а л и в :

1. Учасники Форуму погоджуються створити Народну Громадську Екологічну Раду в Чернівецькій області – добровільне об’єднання громадян та громадських організацій шляхом підписання громадянами та уповноваженими представниками громадських організацій відповідної угоди.

1.2. Встановити, що до основних завдань та функцій Народної Екологічної Ради в Чернівецькій області належить:
- об’єднання зусиль громадськості для захисту своїх прав у сфері охорони довкілля та впливу громадськості на формування і реалізацію державної природоохоронної політики;
- взаємодія з органами державної законодавчої та виконавчої влади, правоохоронними органами та органами місцевого самоврядування, науковими установами, міжнародними неурядовими організаціями у сфері охорони навколишнього природного середовища;
- координація зусиль громадських організацій щодо здійснення громадського контролю за додержанням природоохоронного законодавства та використання всіх дозволених законодавством методів впливу на діяльність державних органів в екологічній сфері.

1.3. Завдання, функції та організація діяльності Народної Громадської Екологічної Ради в Чернівецькій області визначаються Положенням, яке затверджується засновниками – уповноваженими представниками громадських організацій.

1.4. Запропонувати органам місцевої влади в м. Чернівці створити за участю Народної Громадської Екологічної Ради в Чернівецькій області консультативно-дорадчий орган природоохоронного спрямування при владі з метою налагодження ефективної взаємодії громадськості та виконавчої влади у сфері охорони довкілля та захисту екологічних прав громадян.

2. Направити спільне звернення учасників Форуму Президенту, Голові ВРУ, Прем’єр-міністру України, Голові Держкомрибгоспу, Міністру АПК України Міністру екології, Міністру освіти України, Голові Чернівецької обласної державної адміністрації, Голові Чернівецької обласної ради, Прокурору Чернівецької обласної прокуратури, Начальнику управління МВС у Чернівецькій області щодо:

- прискорення прийняття законопроектів, постанов та рішень, які передбачають посилення адміністративної та кримінальної відповідальності за правопорушення та злочини проти довкілля, у тому числі за браконьєрство.

3. Висловити недовіру доценту кафедри зоології та гідробіології ЧНУ ім. Ю.Федьковича Худому О.І. за необ’єктивну наукову інформацію, яка практично увінчалася так званим «науковим висновком» про наявність достатньої кількості риби в річці Дністер. Направити відповідного листа Міністру освіти України та ректору ЧНУ ім. Ю.Федьковича з вимогою відсторонення Худого Олексія від проведення наукового вилову риби.
Згідно з наказом Держкомрибгоспу від 21.12.2009. № 550 «Про розподіл лімітів на квоти спеціального використання водних живих ресурсів загальнодержавного значення у 2010 році» квоти на 2010 рік для здійснення промислу у Дністровському водосховищі одержали наступні користувачі:
-Сільськогосподарське ТОВ «Дністровське» (Телешман В.Г.)
-Верхнє-Дністровське державне басейнове управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства (Харабара В.Ф.);
-ТОВ «Яровит Інвест» (Боржник В.І.);
-ДП «СГЦР «Поділля» (Коцюба В.М.);
-ФОП Ніколюк Сергій Миколайович.

4. Вивчити та ретельно перевірити на предмет відповідності виробничої бази для здійсненя промислового вилову риби діяльність вказаних користувачів, які згідно з наказом Держкомрибгоспу від 21.12.2009. № 550 одержали квоти на 2010 рік для здійснення промислу у Дністровському водосховищі.
-Сільськогосподарське ТОВ «Дністровське» (Телешман В.Г.)
-Верхнє-Дністровське державне басейнове управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства (Харабара В.Ф.);
-ТОВ «Яровит Інвест» (Боржник В.І.);
-ДП «СГЦР «Поділля» (Коцюба В.М.);
-ФОП Ніколюк Сергій Миколайович.

5. Висловити недовіру В.о. керівника Чернівецького територіального відділу держрибоохорони Рогозі Т.В., за непрофесійне виконання обов’язків по захисту водойм від браконьєрів, доценту кафедри зоології та гідробіології ЧНУ ім. Ю.Федьковича Худому О.І. за необ’єктивну наукову інформацію, яка практично увінчалася так званим «науковим висновком» про наявність достатньої кількості риби в річці Дністер.

6. Прийняти рішення про повну заборону промислового вилову риби у Дністровському водосховищі у зв’язку з оголошенням його Хотинським Національним парком (Указ Президента України № 56/2010 від 22 січня 2010 року). Галузевим міністерствам прийняти відповідні кадрові рішення з приводу перебування на посадах осіб яким було доручено охороняти природні ресурси та захищати екологічні права мешканців Буковини.
______________________________________________________________________________________

И вот последняя информация с Буковины от 10 декабря 2010 года:

"ПОДВЕДЕМ ИТОГИ НАШЕЙ РАБОТЫ !!!

Коротко!!!

ВДДБУ расформировано.
Его начальник Харабара сидит на пенсии.
Против зама Харабары Рогозы возбуждено два уголовных дела и он уволен со своей посады...
В 2011 году промыслового вылова от Черновицкой области не будет. Остаются только четыре бригады с Хмельницкой области.
Всех кто был не безразличен и принимал участие в нашей борьбе против этого беспредела поздравляю с достигнутыми результатами.
Так держать друзья!!!

Отредактировано KASTMASTER (2010-12-10 20:32:14)

Совершенно с Вами согласен-нереального нет ничего и то что Вы предлагаете-это есть революция в работе отлаженного механизма рыб.охороны.
Но живые примеры есть-Краснооскольское В.Х.Режима нет.(но)?

Принимать участие в совместных рейдах с рыбинспекцией,но при предложении проверки промысла-последняя надолго теряется из поля зрения (из личного опыта).
А ещё лучше с экологами-рыбники их боятся.(захотят ли?),но если доставать-захотят.
Помочь материально можно в рамках благотворительности,но дождёшься ли от них отчёта ?
Обращаться в суд,прокуратуру,органы МВД и т.д.
Обращаться в Обл.совет.(Берут сомнения,что рыб станы оформлены,как требует законодательство.)
Несколькими словами-писать,стучаться,стучаться,писать,работать с воды,с берега и так до бесконечности пока не будет достигнута цель.
Всё в наших руках-было бы желание.
С уважением D-SK

Честно говоря сомневаюсь, что посмеет не прийти.

Нельзя недооценивать полномочий ОДА - Вот выдержки из ст. 16 п. 3 Закона Украины "Про місцеві державні адміністрації":"Місцеві державні адміністрації в межах, визначених Конституцією і законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль за ...використанням та охороною земель, лісів, надр,води,атмосферного повітря, рослинного і тваринного світу та інших природних ресурсів..."

Мой текст - курсивом.

Прем’єр-міністру України Азарову М.Я.

Щодо забезпечення функціонування органів
рибоохорони як складової частини центрального
органу виконавчої влади з питань рибного
господарства

Доповідна записка

Аналіз реалізації державної політики у сфері рибного господарства свідчить, що проведення державної політики у галузі рибного господарства і рибної промисловості, охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів забезпечує Держкомрибгосп.
Відповідно, здійснення державного управління, регулювання та контролю у сфері охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів є одним з основних завдань Держкомрибгоспу як центрального органу виконавчої влади з питань рибного господарства.
Практичну реалізацію вищезазначених завдань здійснюють органи рибоохорони, які є невід’ємною частиною Держкомрибгоспу, надалі - Держагентрибгоспу.
Органи рибоохорони реалізують систему державних заходів щодо збереження, відтворення, вирощування, поліпшення умов існування, контролю та регулювання чисельності риби та інших водних живих ресурсів, забезпечують виконання фізичними і юридичними особами вимог природоохоронного законодавства України у рибній галузі. Вони організовують та контролюють заходи з відтворення водних живих ресурсів, регулювання рибальства, забезпечують необхідний контроль за використанням виділених квот в межах лімітів спеціального використання, моніторинг стану іхтіофауни, здійснюють регулювання виробничої діяльності підприємств рибної галузі.

Суть проблеми: передача органів рибоохорони до сфери управління центрального органу виконавчої влади, який не здійснює державне управління рибним господарством.

Это проблемой называть нельзя. Проблема как раз то, что рыбохрана была в подчинении хозяйственного органа.

Оптимальним вирішенням проблеми є: залишити органи рибоохорони у сфері управління Держкомрибгоспу, надалі - Державного агентства рибного господарства України.

Оптимальным ДЛЯ КОГО ???!!! Слово ЧЕГО не пишу умышленно, так как природе от этой оптимизации - одни минусы !!!

Обґрунтування оптимального варіанту

З огляду на те, що Держкомрибгосп не має у своєму складі територіальних органів виконавчої влади, то органи рибоохорони виконують додатково представницьку функцію Держкомрибгоспу у регіонах України, а саме здійснюють ряд спостережень та моніторингів, у тому числі щодо цін на рибну продукцію на місцевих ринках, та надають до Держкомрибгоспу інформацію щодо вилову риби за видами, яка необхідна для аналізу та узагальнення промислової ситуації, що склалась на водних об’єктах України.

Да отдайте (делегируйте) выделенные полномочия месным органам самоуправления , база для этого ЕСТЬ !!!

Крім контрольних та наглядових функцій в органах рибоохорони успішно працюють групи іхтіологів, які постійно здійснюють роботи, пов’язані з вивченням стану запасів як іхтіофауни так і природної кормової бази, а також умов середовища перебування гідробіонтів та інші питання, які стосуються екологічних досліджень, що можуть негативно вплинути на водні об’єкти рибогосподарського призначення. Інформація, що надається іхтіологічними службами органів рибоохорони, необхідна для підготовки програм з відтворення та використання водних живих ресурсів.

Давайте возьмем Харьковскую область - у нас есть университет им. Каразина с базой. Нужны ли ихтиологи Харькорыбоохраны ??? Они по сравнению с работниками университета - ДЕТВОРА !!!
Так же и в Киевской и др.

Додаткову вартість приналежності органів рибоохорони до Держкомрибгоспу створює суттєва відмінність органів рибоохорони від інших природоохоронних інспекцій. Адже охорона, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства є ланками всього виробничого циклу. Функція рибоохорони з цієї точки зору є досить специфічною, тоді як функції інших інспекцій головним чином складаються з контролю за дотриманням суб’єктами господарювання чи іншими установами вимог чинного природоохоронного законодавства.

Как Вам фраза насчет СТОИМОСТИ принадлежности органов рыбоохраны ???!!! Этим все сказано !!!
О специфичности функций рыбоохраны - знаем не по-наслышке. СПЕЦИФИКИ - МАССА !!!

Передача органів рибоохорони до сфери управління іншого органу виконавчої влади не дозволить виконувати у повному обсязі поставлені перед Держкомрибгоспом, надалі – Держагентрибгоспом, досить складні завдання досягнення сталого розвитку рибогосподарського комплексу та забезпечити проведення державної політики на належному рівні. Крім того, такий крок унеможливить розроблення та здійснення комплексних заходів щодо охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів у рибогосподарських водоймах України, вивчення стану їх запасів та організацію рибальства у виключній (морській) економічній зоні України та призведе до руйнування зв’язків у рибній галузі.

Зато разрешит ОСУЩЕСТВЛЯТЬ НЕЗАВИСИМЫЙ КОНТРОЛЬ за "деятельностью" комитето-агентства.

Також, слід взяти до уваги світову практику реалізації державної політики у сфері рибного господарства, яка свідчить, що органи рибоохорони успішно функціонують та знаходяться у сфері управління органів державної влади з питань рибного господарства.
Таким чином, збереження органів рибоохорони у сфері управління новоутвореного Держагентрибгоспу забезпечить: значну економію бюджетних коштів, пов’язаних зі зміною підпорядкування; виконання Державним агентством рибного господарства України у повному обсязі покладених функцій та завдань; відповідність вітчизняним стандартам державного управління рибною галуззю міжнародним стандартам державного управління; значно знизить можливі негативні політичні наслідки та складнощі, які можуть виникнути під час реалізації адміністративної реформи; призведе до зменшення соціально-економічних ризиків у суспільстві.

Успешно функционируют - ДЛЯ КОГО ??? Слово ЧЕГО не пишу ...

Голова Державного комітету
рибного господарства України (підпис) В.С. Дроник
Вик.:
Єдгарова І.В. 482-07-40

Небольшая заметка по поводу того как эти органы успешно функционируют на Краснооскольском водохранилище.

25 декабря 2010 года в светлое время суток госинспектор Харьковрыбоохраны Татарин В.Л. вместе с браконьером в авторитете Смаль В.В. выходили на воду с места, что находится возле пирса рыбхоза с. Радьковские Пески на судне "Ламинария" в район села Комаровка Изюмского района.

Спустя 12 часов после их возвращения, общественностью были выявлены в большом количестве сети установленные на водоеме именно в районе с. Комаровка.

Так что вот такое успешное функционирование.

А руководство Харьковрыбоохраны своим бездействием помогает всему этому б......у УСПЕШНО ФУНКЦИОНИРОВАТЬ !!!

Браконьерские "толстолобы" возвращаются на киевские водоемы.

К сожалению, но после неоднократной смены руководства киевской рыбоохраны (только в этом году – уже три раза!), с самой рыбоохраной начали происходить изменения в худшую сторону. По информации, которая пришла из доверенных источников, на киевские водоемы возвращается коррупция и крышевательство в особо крупных размерах. Конечно, и полгода тому назад, и год такие случаи имели место, никто с этим не поспорит. Просто на чистую воду дельцов-инспекторов вывести трудно, да и факты не имели системы…. Но когда есть такая возможность мы всегда публикуем такую информацию.

То, что происходит сейчас, иначе как беспредел – назвать трудно. На Каневском водохранилище есть две браконьерских «точки», на одной из которых работает некая «Спілка трипільських рибалок». Это официально зарегистрированная рыболовная артель в селе Триполье. Казалось бы, что тут удивительного, промысловики всегда ловили больше положенного, и сети ставили где хотели, и какие хотели – пока не попадались на горячем инспекторам. Но тут речь идет именно о вылове «на карман», когда рыбаков-промысловиков облагают так сказать податью уже сами инспектора, заставляя их браконьерствовать на полную катушку.

Вторая брак-точка – предприниматель, который в официальной жизни значится как ПП Комар, а в реальной жизни он браконьер со стажем по кличке «Толстолоб». Того и заставлять не надо, рыбу косит на Каневском водохранилище масштабно… Только успевай так сказать снимать сливки, проще говоря – брать взятки. Как свидетельствуют инспектора, которых уволили в этом году за «неуживчивость» в системе, этой кухней заведует один из заместителей нового руководства киевской рыбоохраны, бывший начальник оперативной группы Александр Квасильчук. Именно он ведет так сказать реестр и контролирует «платників рибних податків».

А на Киевском водохранилище и вообще разгар промысла не взирая на зимнее ненастье: в Страхолесьи, от «Домантова» и до урочища «Красный припичок», стоит 60 стационарных промысловых сетей, которые фильтруют воду уже несколько месяцев подряд. Это при том, что якобы выловы уменьшены в двое, и вообще верховье КВХ для промлова официально закрыто. В управлении киевской рыбоохраны наверное округлят глаза, и скажут что ничего такого не знают и там полный порядок. Но такого просто быть не может, ведь именно в Страхолесьи «работает» некая предприниматель Савельва, получившая квоту на рыбный промысел – она же жена начальника местного участка рыбоохраны Мельника (семейный подряд?). Там же «работает» ПП Свирский, и другие фирмы, которые также работают вовсю, выгребая рыбу. И все это крышуется уже не только местными и киевским начальниками (Квасильчук+Криницкий), но и повыше, с комитета –одним из заместителей начальника охраны водных живых ресурсов Госкомрыбхоза, который…. через своих людей также получает квоты и ловит рыбу – официально.

В свете громких арестов и расследований, может стоит правоохранителям обратить внимание и на эту информацию? Или столь мизерные масштабы (по сравнению с преследованием министров и зам-министров воровавших миллиарды) не такие уж интересные дела? В любом случае Спецкор готов предоставить возможность высказаться упомянутому здесь начальству Киевгосрыбоохраны, дабы объяснить, или опровергнуть выложенную выше информацию.

Закарпатье, Буковина, Ровенская, Харьковская. Теперь вот Киевская....

Выходит, что проблема охраны и пользования ВЖР - государственного значения.

Органы рыбоохраны неэффективно используют государственные средства

Счетная палата Украины: Органы рыбоохраны неэффективно используют государственные средства

Органы рыбоохраны Украины неэффективно используют государственные средства и выполняют свои функции, сообщает пресс-служба Счетной палаты Украины. По результатам аудита Счетной палатой органов рыбоохраны установлено, что значительные средства из государственного бюджета, главным распорядителем которых является Минагрополитики, используются неэффективно.

Главные государственные управления рыбоохраны такие, как структурные подразделения Госкомрыбхоза, а также рыбоовосстановительные предприятия в Одесской, Николаевской и Херсонской областях не обеспечили надлежащего использования и воссоздания водных живых ресурсов и регуляции рыболовства в 2008-2009 гг. Объективного контроля за выполнением бюджетных программ со стороны Госкомрыбхоза и Минагрополитики не было.

Несовершенной и недейственной в отдельных случаях оказалась и законодательная, и нормативно-правовая база, которая регламентирует организацию деятельности органов рыбоохраны, воссоздание и селекцию в рыбной отрасли и использование средств госбюджета на эти цели, что привело к бессистемному образованию, реорганизации и ликвидации территориальных органов Госкомрыбхоза, дублирования управленческих функций, неудовлетворительного выполнения определенных бюджетными программами заданий. Госкомрыбхоз, Одесская, Николаевская и Херсонская облгосадминистрации как ответственные исполнители мероприятий общегосударственной программы развития рыбного хозяйства Украины на период до 2010 г. не обеспечили в 2008-2009 гг. их выполнения. Рыбовосстановительные комплексы, предусмотренные программой, в регионе не созданы. Как следствие, из 2010 г. водные объекты региона ежегодно будут недополучать 12 млн единиц молодежи осетровых рыб, 2,8 млн единиц молодежи стерляди, 1,6 млн единиц на год двухлеток частиковых рыб.

Напомним, в сфере рыбоохраны действуют многочисленные государственные органы и общественные организации. Кроме главных управлений Госрыбохраны, есть еще территориальные подразделы Минприроды и Госэкоинспекции, подразделения МВД (УБОП, ГСБЭП, налоговой милиции), отделы природоохранной прокуратуры, территориальные управления Государственного комитета ветеринарной медицины, Государственной пограничной службы. К ним необходимо прибавить еще общественные организации и внештатный актив общественных инспекторов рыбоохраны.

Пресс-служба Счетной Палаты Украины

Fix address: http://ord-ua.com/2010....redstva

Предлагаю Вашему вниманию:
Вот ссылка: http://www.ribaki.org.ua/forum....ount=16

Нет беспределу и беззаконию Госкомрыбхоза!

Уважаемые рыболовы, собратья, единомышленники!

Начавшаяся административная реформа подарила надежду на улучшение ситуации для нас – по наведению порядка на украинских водоемах. Нам стало известно, что призывы общественных организаций по серьезной реструктуризации Комитета рыбного хозяйства не прошли зря, и в Кабинете министров всерьез задумались о выводе инспекции рыбоохраны из состава этого прогнившего и коррумпированного ведомства, о придании ей особого статуса и полномочий. Конечно, это не нравится взяточникам из комитета – кто же будет покрывать грабительскую деятельность промысловиков и подконтрольных браконьеров?

Используя новогоднюю суету и предпраздничную пору, чиновники старого/нового Агентства рыбного хозяйства втихаря пытаются ввести Кабинет министров в заблуждение и избежать реформы, сохранив за собой права безраздельного контроля над водоемами и добычей водных живых ресурсов. Именно для этого рыбными чиновниками пишутся (приводим его текст) полные лжи и искажений докладные записки. Несмотря на ожидаемую пользу от проведения административной реформы и вопреки ожиданиям рыболовов, в Украине создалась реальная угроза полного варварского уничтожения водных живых ресурсов и внутренних водоемов. Все это связано с необычайным ростом браконьерства в стране и продолжением коррупционного беспредела, творимого воротилами «рыбного царства» из Госкомрыбхоза (теперь Агентства рыбного хозяйства Украины).

Во имя наших с Вами детей и внуков, для которых мы хотели бы сохранить Природу и Рыбалку, мы должны принять все возможные меры и не допустить катастрофы, вплоть до массовых публичных протестов в законных рамках.

От имени всеукраинской рыболовной общественности мы выражаем официальный протест против незаконной деятельности Государственного Агентства рыбного хозяйства Украины и требуем:

1) вывести рыбинспекцию из подчинения Агентства;
2) провести анализ антигосударственной деятельности этого ведомства и принять соответствующие меры по ее пресечению;
3) запретить промысловый лов рыбы во внутренних водоемах Украины;
4) привести нормативные акты Кабинета министров Украины и Агентрыбхоза в соответствие с законами Украины;
5) обеспечить участие представителей рыболовной общественности в обсуждении поднятых вопросов.

Соответствующие обращения с нашими предложениями уже направлены всем руководителям нашего государства (Президенту, в Кабинет министров и ВР), всеукраинским Интернет-ресурсам и СМИ. Выражаем искреннюю надежду на то, что миллионам граждан, любителям природы и рыболовли, не придется массово отстаивать будущее своего увлечения и защищать свои права.

Текст докладной записки Госкомрыбхоза в Кабмин:
http://dkrg.gov.ua/files/1/DopAzarov.doc

Текст обращения Громады Рыбалок Украины к властям:
http://www.ribaki.org.ua/docs/DKRG/GRU_Vlada.pdf

Обсуждение на форуме Громады Рыбалок Украины:
http://www.ribaki.org.ua/forum/showthread.php?t=1637

Распространите пожалуйста текст этого обращения на всех доступных Вам Интернет-ресурсах, где могут общаться рыболовы-любители и спортсмены. Люди должны знать о надвигающейся беде и быть готовым к активным действиям по защите наших прав!

Так прибрежные защитные полосы устанавливаются по берегам рек и вокруг водоемов вдоль кромки воды шириной 25 метров для малых рек, ручьев и ручейков, а также прудов площадью менее 3 гектаров.

50 метров прибрежной полосы назначается для средних рек, водохранилищ на них и прудов площадью больше 3 га.

Для больших рек, водохранилищ и озер предусмотрены 100 метров прибрежной полосы, на которой запрещается любое строительство.

Кроме того, в случае пользования пляжем на правах концессии (так называемые платные пляжи) его владельцы должны обеспечить гражданам беспрепятственный проход по берегу моря.

А в пределах населенных пунктов местные органы власти и самоуправления должны выделить и обустроить пляжные зоны для бесплатного пользования по территории пляжа.

1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2011 року.

НО: 2. Цей Закон застосовується до правовідносин, що виникли після набрання ним чинності.

http://www.president.gov.ua/ru/documents/12834.html